Іран на межі колапсу: Економічна криза, внутрішні конфлікти та переговори з ХАМАС

Економічна ситуація в Ірані стрімко погіршується. Падіння курсу ріала до понад 2 мільйонів за долар стало абсолютним рекордом, спричинивши дику інфляцію. Ціни на товари зростають, тоді як зарплати залишаються на попередньому рівні, що призводить до знецінення коштів. Поки що ознак розвалу режиму немає, однак з'являються повідомлення про проблеми з виплатою заробітної плати, зокрема силовому блоку. Особливо це стосується армії, яка перебуває у менш привілейованому становищі порівняно з Корпусом вартових ісламської революції (КВІР), який контролює значну частину економічних активів країни.

Криза в Ірані та ризики для режиму

Зазначається, що режими часто руйнуються внаслідок поєднання трьох внутрішніх чинників: поглиблення економічної кризи, масові протести та перехід частини силовиків на бік протестувальників або розкол в елітах. В Ірані економічна криза триває, але поки що не спостерігається масових протестів, що супроводжувалися б переходом силовиків на бік громадян. Мирні протести, за словами аналітика, не призводять до повалення диктатур; для цього потрібна силова складова, якої бракує протестувальникам. Іранська блокада, спрямована на обмеження експорту нафти, виявилася неефективною, оскільки світова торгівля знаходить обхідні шляхи, а США створили безпечний морський коридор у Ормузькій протоці. Це свідчить про втрату Іраном свого головного важеля впливу.

Ситуацію в Ірані ускладнює угода зі США щодо венесуельських нафтових запасів. Контроль над значною частиною родовищ Венесуели (65 мільярдів барелів) дозволить американським компаніям відновити видобуток, що може частково компенсувати втрати від іранської нафти. Ця політика адміністрації Трампа, спрямована на економічний тиск на Іран, зокрема зупинила його ядерну програму та послабила режим. Якщо вдасться досягти зміни режиму в Ірані, це може остаточно вирішити проблему з ядерною програмою.

Прямі переговори Ізраїлю з ХАМАС та роль Катару

В Ізраїлі активно обговорюється інформація про прямі переговори з ХАМАС, які, як виявилося, велися за участю високопоставленого співробітника Шабаку Аді Ротема. Ці переговори були ініційовані після того, як ХАМАС убив шість заручників, і спроби звільнення через посередників виявилися неефективними. Рішення про встановлення прямого контакту було схвалено політичним керівництвом та головою Шабаку. Переговори велись з Разі Хамадом, колишнім міністром закордонних справ уряду ХАМАС, який раніше брав участь у угоді щодо звільнення Гілада Шаліта. Ізраїль наголошував, що це не означає легітимації ХАМАС, оскільки контакти були таємними, а сторони залишалися ворогами.

Однак, Катар, за даними джерела, перешкоджав досягненню угод, підбурюючи політичне керівництво ХАМАС висувати неприйнятні умови. Можливою метою Катару було затягування війни, ускладнення ситуації для Ізраїлю та перешкоджання нормалізації відносин Саудівської Аравії. Через ці дії було вирішено вести переговори в обхід Катару. Повідомляється, що Катар жертвує значні кошти (до 2 мільйонів доларів щорічно) через британський фонд брата колишнього депутата Кнесету Азмі Пшари, який переїхав до Катару. Ці гроші надходять до Ізраїлю як пожертви від британського фонду, минаючи пряме вказівування катарського походження, і спрямовуються на діяльність некомерційних організацій, стипендії для арабських студентів та підтримку наукових досліджень. Серед отримувачів коштів – університети та правозахисні центри, які критикують Ізраїль.

Аналіз показує, що хоча фінансування виглядає легітимним, його першочергове катарське походження може бути приховане завдяки лакуні в законодавстві. Щоб заборонити ці пожертви, Ізраїлю необхідно юридично визнати Катар ворожою державою, що поки що не зроблено. Ситуація з виборами, що наближаються, відволікає увагу від цієї проблеми. Зазначається, що Катар фінансує діяльність, яка спрямована на підтримку палестинських наративів, зокрема, пов'язаних з подіями 1948 року (так звана «Нагба»), що трактується як вигнання арабів з їхніх земель. У цьому контексті, як зазначається, Ізраїль стикається з необхідністю протистояти прихованому фінансуванню антиізраїльської діяльності, а також з тривалою проблемою постачання готівки до Гази.

Ослаблення ХАМАС та його стратегія

Згідно з даними армійської розвідки та Шабаку, влада ХАМАС у Газі слабшає. Індикатором цього є часті сутички між місцевими племінними загонами та бойовиками ХАМАС. Ослаблення угруповання ускладнює його здатність контролювати сектор та підтримувати порядок. Спецслужби пропонують використовувати цю ситуацію для подальшого ослаблення ХАМАС. Водночас, за оцінками розвідки, ХАМАС прагне до ескалації конфлікту з Ізраїлем, сподіваючись на відновлення військової операції та посилення своєї підтримки у світі. Прикладом цього є організовані демонстрації з вимогами «припинити геноцид у Газі», які почалися ще до того, як ситуація в регіоні стала зрозумілою, що свідчить про їхню заздалегідь підготовлену природу. Ізраїль, у свою чергу, намагається уникати широмасштабних військових дій, щоб не дратувати американську адміністрацію, та зосереджується на точкових ліквідаціях бойовиків. Ініціатива з повітряними зміями, що запускаються з Гази, та спроби дезорієнтувати ізраїльські сили також свідчать про зміни у тактиці ХАМАС. Крім того, поки що не рухається з місця історія з роззброєнням ХАМАС, оскільки розвіддані вказують на його наміри не відмовлятися від зброї.