Президент України 1 вересня у своєму вечірньому зверненні оголосив про намір подати до Верховної Ради законопроекти, спрямовані на посилення кримінальної відповідальності для організаторів шахрайських кол-центрів. За його словами, це крок для «закриття» цієї теми, що потребує як законодавчих, так і правоохоронних дій.
Наступного дня до парламенту надійшли два законопроекти: №16014 про боротьбу з кол-центрами та №16013 щодо «дропів» (осіб, які надають свої банківські картки для виведення незаконних коштів). Однак, аналітик Ярослав Железняк зазначає, що у цих документах бракує пояснень щодо причин їхньої розробки, що спонукало до глибшого аналізу подій.
Викриття схеми «кришування» кол-центрів
Історія набула нового виміру 4 вересня, коли НАБУ оприлюднило матеріали, що викривають схему «кришування» кол-центрів правоохоронними органами. За словами Железняка, викриття НАБУ – це лише невелика частина загальної системи, яка функціонує по всій країні. Раніше, 12 серпня, Нацпол, СБУ та Офіс генпрокурора відзвітували про ліквідацію 94 кол-центрів за тиждень, проте тоді не було згадки про те, хто саме забезпечував їхню діяльність.
Аналіз оприлюднених плівок дозволяє вибудувати хронологічну послідовність подій. Важливим контекстом стало ухвалення Верховною Радою у липні 2025 року закону, який ставив НАБУ і САП у залежність від рішень генерального прокурора. Хоча цього вдалося частково уникнути, залишилася норма, що дозволяє призначати прокурорів без обов'язкових конкурсних відборів, створюючи умови для призначення лояльних осіб.
У серпні 2025 року на керівну посаду в Офісі генпрокурора було призначено особу, яку називають «канцлером». Він, працюючи в інтересах свого «шефа», налагодив схему отримання хабарів за сприяння діяльності кол-центрів та легалізації злочинних коштів. Це призвело до реалізації операції «Бусаб» та подальшого оприлюднення записів, які виявили масштаб проблеми.
Згідно з аналізом, система «кришування» кол-центрів діяла в правоохоронних органах щонайменше з 2021 року. Призначений «канцлер» спробував централізувати цю систему, що не сподобалося іншим правоохоронним структурам, і зрештою призвело до його викриття НАБУ та САП. Відсутність прозорих процедур призначення сприяла його безкарності.
Президентські законопроекти: аналіз та пропозиції
Президентський законопроект №16014 щодо боротьби з кол-центрами оцінюється як «непоганий» і потребує прийняття. Він передбачає покарання для організаторів (7-12 років ув'язнення з конфіскацією), працівників (3-5 років) та тих, хто здає приміщення для кол-центрів. Особливо важливим є положення про 8-12 років ув'язнення для держслужбовців та правоохоронців, які сприяють діяльності кол-центрів. Железняк вважає, що законопроект слід доопрацювати до другого читання, але він може стати системним інструментом боротьби.
Щодо законопроекту №16013 про «дропів», його ефективність ставиться під сумнів. Пропонований штраф у 17 000 грн для осіб, які надають свої банківські картки, навряд чи буде дієвим, враховуючи, що такі особи часто продають картки за символічну плату. За оцінками, через «дропів» щомісячно проходить близько 200 млрд грн, що є ключовою ланкою не лише для кол-центрів, але й для нелегального грального бізнесу та торгівлі тютюном.
Железняк пропонує альтернативний, більш комплексний законопроект (№14161), який передбачає створення системи, що дозволить банкам виявляти та вносити «дропів» до ризикових переліків, обмінюючись інформацією між собою. Він вважає, що в комплексі з президентськими пропозиціями це може спрацювати, але застерігає від переслідування лише «бідних людей».
Системні зміни для викорінення корупції
На завершення аналітик наголошує на необхідності системних змін для викорінення проблеми кол-центрів та подібних злочинних схем. Він закликає повернути конкурси на посади в Генеральній прокуратурі, щоб призначення відбувалося не за лояльністю, а за професійними якостями. Це, на його думку, є ключовим для запобігання повторенню подібних скандалів у майбутньому, коли відповідальність може переходити між різними правоохоронними органами.