Генеральний прокурор пішов у відставку: чи вирішить це проблему "ручної" прокуратури?
Відставка генерального прокурора Руслана Кравченка після триденного скандалу викликала дискусію щодо реальної незалежності української прокуратури. Експерти наголошують, що без системних змін, зокрема через запровадження прозорих конкурсів із залученням міжнародних партнерів, така відставка є лише тимчасовою паузою, яка може не вирішити, а навіть погіршити ситуацію.
7 вересня Генеральний прокурор Руслан Кравченко подав заяву про відставку після триденного скандалу, хоча раніше заявляв, що не піде з посади добровільно. Це рішення було прийнято після зустрічі з Президентом та головою фракції "Слуга народу" Давідом Арахамією. Сам Кравченко назвав своє рішення "політичним" і заявив, що не хоче, аби посада генпрокурора використовувалася як інструмент політичного протистояння.
Проте, як зазначають експерти, такі призначення та звільнення генпрокурорів в Україні є суто політичними. За каденції Володимира Зеленського це вже четвертий генеральний прокурор, і наступний, п'ятий, буде призначений за аналогічною політичною схемою. Аналітики вважають, що відставка Кравченка – це не розв'язання проблеми, а радше тактична пауза, яка може навіть призвести до погіршення ситуації, якщо не будуть впроваджені системні реформи.
Системна проблема «ручної» прокуратури
Історія з відставкою генпрокурора є лише наслідком глибших проблем у системі призначення та роботи правоохоронних органів. На думку народного депутата Ярослава Железняка, сам процес призначення генпрокурора, який відбувається за поданням Президента та голосуванням парламенту, робить цю посаду політично залежною. Це стосується всіх попередніх генеральних прокурорів, які обіймали посаду за часів правління Зеленського, починаючи з Руслана Рябошапки, Венедіктової та Костіна. Вони всі приходили без прозорих конкурсів, а за політичними мотивами.
Ситуація ускладнюється під час воєнного стану, коли Президент має можливість відсторонювати посадовців, включно з генпрокурором, та тримати виконувачів обов'язків необмежений час. Це створює відсутність фільтрів між Офісом Президента та ключовими посадами, зокрема генпрокурора.
Шляхи вирішення: законопроект 15343
Європейський Союз та інші міжнародні партнери наполягають на реформуванні української прокуратури. Одним із ключових кроків є запровадження прозорого конкурсу на посаду генерального прокурора. Законопроект №15343, зареєстрований Ярославом Железняком та Анастасією Радіною, пропонує створити комісію з шести членів (три від Вищої ради правосуддя та три від міжнародних партнерів), яка обиратиме двох кандидатів. Президент обиратиме одного з них для подання до парламенту. Така процедура, хоч і залишає роль Президента та парламенту, унеможливлює його одноосібний вибір.
Також законопроект передбачає зміну процедури звільнення генпрокурора. Замість політичного рішення, ініціювати його звільнення може 150 депутатів, але рішення має бути обґрунтоване висновком Тимчасової слідчої комісії, яка проводитиме перевірку протягом шести місяців. Це має захистити чесного генпрокурора від помсти. Така реформа відповідає вимогам ЄС та плану реформ, пов'язаних з фінансовою підтримкою України.
«Звільнення Кравченка не вирішує проблему ручної прокуратури. На посаду генпрокурора має бути запроваджений прозорий конкурс з вирішальним голосом незалежних міжнародних експертів. Як цього вимагає ЄС. Інакше наступним Зеленський призначить нічим не кращого за Кравченка.» — Віталій Шабунін, Центр протидії корупції.
На думку експертів, реформа Генеральної прокуратури є однією з найважливіших для побудови ефективної системи правосуддя. Незалежна прокуратура, яка стоїть над іншими правоохоронними органами, може забезпечити баланс та запобігти зловживанням. Прикладом є створення Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), яка сприяла ефективній роботі антикорупційних органів.
Замість простої зміни прізвищ на посаді генпрокурора, українська влада має проголосувати за законопроект №15343 та законопроект про відновлення конкурсів для Офісу Генерального прокурора. Це дасть шанс на реальну реформу, а не просто імітацію змін.
Олександр Попов: Про війну, втрату близьких та любов до Лук'янівки
Чому Україна досі платить мільярди за російський софт під час війни?
Смерть інформаторки ФБР: чи пов'язана вона з викриттям російського шпигуна?
Від в'язниці до безпечного дому: як одна жінка змінила тисячі життів
Проросійські популісти в Німеччині: вибори в Саксонії-Ангальт та їх наслідки для України
Переговори України та Росії: хто, що, коли, чому і як
Кол-центри в Україні: як шахрайська індустрія на мільярди доларів стала експортним продуктом і чому це проблема для держави
Гроші світу подорожчали: як глобальне зростання боргу впливає на Україну
