Чому Україна досі платить мільярди за російський софт під час війни?

Парадокс полягає в тому, що російське ПЗ формально перебуває під санкціями з 2017 року. Однак розробники та місцеві дистриб'ютори обійшли обмеження, виводячи на ринок продукти під брендом Bass Business Automation Software через європейські юридичні компанії. На папері це виглядало як угода з європейськими постачальниками, без згадок про Росію, але код залишався російським, побудованим на московській архітектурі.

Причини продовження використання російського ПЗ

Існує кілька ключових причин, чому українські чиновники продовжують виділяти бюджетні кошти на обслуговування російських програмних систем, навіть на третій-четвертий рік повномасштабної війни.

• Проблема звички та брак кадрів: Десятиліттями українські виші навчали фахівців працювати виключно в інтерфейсах російського ПЗ. Це сформувало покоління бухгалтерів, які не знають інших інструментів. Для головних бухгалтерів перехід на нову програму означає ризик помилок у звітності та порушення налагоджених процесів.
• Складність впровадження нових систем: Впровадження сучасної ERP-системи на великих підприємствах – це тривалий і складний процес, що включає перенесення гігабайтів даних, налаштування інтеграцій та навчання персоналу. Багато керівників обирають стратегію "поки працює, не чіпай".
• Потужне лобі російського ПЗ: В Україні сформувався величезний ринок франчайзі російського програмного забезпечення. Ці компанії заробляють мільярди на підтримці старих систем і мають сильне лобі, яке протидіє відмові держави від цієї платформи.
• Відсутність реальної відповідальності: Незважаючи на заборони з боку Держспецзв'язку та РНБО, бракує законодавства з жорсткими штрафами та чіткими дедлайнами для примусового виведення заборонених програм з користування. Без покарання держзамовники обирають найменш ризиковий шлях.

Національна безпека під загрозою

Використання російського програмного забезпечення в державному секторі – це не лише питання неефективного витрачання коштів платників податків, а й пряма загроза національній безпеці. Системи, архітектура яких розроблена в Москві, добровільно підставляють критичну інфраструктуру під кібердиверсії.

Будь-яке оновлення або завантаження інформації через інтернет може містити прихований деструктивний код. Це дозволяє російським спецслужбам отримати доступ до серверів без необхідності злому. В критичний момент ворог може паралізувати рух поїздів, заблокувати роботу фінансових установ або стерти цифрові архіви стратегічних підприємств. Крім того, існує постійний витік стратегічної інформації через механізми прихованої телеметрії, що надає російській розвідці безцінні дані про стан пального, комплектуючих для дронів, графіки постачань та навіть зарплати військових.

Шляхи до цифрової незалежності

Для розриву цієї залежності необхідні конкретні кроки. Міф про відсутність альтернатив російському ПЗ давно не відповідає дійсності. Український ринок пропонує якісні національні системи, такі як Master Бухгалтерія, IT Enterprise, Бюджет, Вчасно, Дебет-Кредит. Для великих корпорацій існують перевірені світові стандарти, наприклад, SAP, Microsoft Dynamics або Oracle.

Необхідне законодавче табу на рівні державних закупівель, яке автоматично блокуватиме будь-які тендери на підтримку російського ПЗ, незалежно від юрисдикції постачальника. Також слід співфінансувати перехід бюджетних установ на вітчизняні платформи та запустити програми з цифрової перепідготовки фахівців. Справжня цифрова незалежність починається з наведення ладу у власних базах даних.