Потенційна атака на НАБУ та САП: Чи дійсно Україна стоїть на порозі нових протестів?

Новини

09.09.2026 09:35

Игорь Блохин, джерело: «Facenews»

Новини

Публікація "Української правди" про підготовку матеріалів проти керівництва антикорупційних органів викликала широкий резонанс. Експерти застерігають про можливі наслідки для стабільності в державі, особливо на тлі нещодавньої відставки Генпрокурора.

На тлі невизначеності щодо подальшої долі Генерального прокурора, ЗМІ повідомили про підготовку серії атак на Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП). За даними джерел "Української правди" у правоохоронних органах, планується збір та систематизація матеріалів, що можуть свідчити про стеження за керівництвом цих органів, їх родичами та підлеглими.

Ця інформація викликала значний резонанс у суспільстві та медіапросторі. Висловлюються побоювання, що подібні дії можуть призвести до дестабілізації ситуації в Україні, а будь-яка спроба атакувати антикорупційні органи може спровокувати масові вуличні протести. Ситуація ускладнюється нещодавньою відставкою Генерального прокурора, що може створити додаткові ризики.

Деталі підготовки можливої атаки

Згідно з публікацією "Української правди", під час обшуків у першого заступника Генерального прокурора були виявлені матеріали, що вказують на стеження за керівництвом НАБУ та САП. Зокрема, йдеться про матеріали кримінальних проваджень щодо можливих незаконних дій осіб, наближених до керівництва САП, а також інформацію, отриману під час негласних слідчих дій стосовно співробітників НАБУ та САП. Ці матеріали нібито мали бути систематизовані за наказом Офісу Генерального прокурора (ОГП) вранці 7 вересня.

Повідомляється, що Офіс Генерального прокурора, ще до відставки Генпрокурора, розглядав можливість контрнаступу щодо справ, пов'язаних з НАБУ та САП. Однак, зустріч між Президентом, головою фракції "Слуга народу" Арахамією та іншими посадовцями, яка відбулася ввечері, передувала подачі заяви про відставку від Генпрокурора.

Сам ОГП раніше, 5 вересня, на своїй офіційній сторінці у Facebook, коментував обшуки, проведені НАБУ та САП, висловлюючи обурення щодо нічних слідчих дій. Серед іншого, згадувалися матеріали щодо осіб, наближених до керівництва САП, та щодо можливих неправомірних дій співробітників НАБУ та САП.

Голова САП Олександр Клименко також за тиждень до цих подій, у своєму інтерв'ю 1 вересня, натякав на можливі спроби тиску та вручення йому повідомлення про підозру, яке могло б бути використане для підриву незалежності САП.

Історичний контекст та аналіз ризиків

Експерти зазначають, що атаки на антикорупційні органи не є новими. Згадуються події липня 2024 року, коли були проведені обшуки та затримання детективів НАБУ/САП, а також спроби ухвалити закон, що мав на меті підпорядкувати ці органи. Тоді вуличні протести зупинили ці наміри. Однак, за словами аналітиків, ідеї щодо контролю над антикорупційними органами так і не були повністю залишені владою.

Окремо піднімається питання про процедуру призначення Генерального прокурора, яка, на думку деяких, є суто політичною. Також критикується відсутність незалежної експертизи для НАБУ та САП, а також непроведення реформ у Державному бюро розслідувань (ДБР).

Аналітики висловлюють занепокоєння, що період перед звільненням високопосадовців може бути використаний для негативного впливу. Існує ризик, що хтось може скористатися останніми днями роботи певних посадовців для підписання сумнівних підозр, а потім зняти з себе відповідальність, посилаючись на вже звільнених осіб. Такий крок вважається вкрай нерозумним і може призвести до масових заворушень, наслідки яких важко передбачити.

Існує думка, що останні події свідчать про збереження впливу певних осіб, незважаючи на відставки. На думку експертів, у найближчому оточенні Президента є люди, проти яких існує висока ймовірність вручення підозр, що може спонукати їх до активних дій для власного порятунку.

Застереження щодо подальших дій

«І якщо раптом у когось з'явиться така думка, то це абсолютний ідіотизм. Тому що, дивіться, пункт перший. Ви виведете людей на вулиці, вони не підуть, ви їх не зробите дурнями. Буде досить сильний масовий неспокій. І я боюся навіть уявити, чим це може закінчитися. Ймовірно, найкращим з усіх тих варіантів — це просто якісь дострокові вибори, тому що може бути значно, значно гірше. Тому я зараз переконаний, що ці ризики не зменшилися, а навпаки зросли, тому що, будемо відверті, у близькому оточенні президента, по суті, не залишилося людей, які б не мали високої ймовірності отримати повідомлення про підозру.» — Ярослав Железняк.

Підсумовуючи, аналітики вважають, що ризики дестабілізації ситуації в Україні через можливі атаки на антикорупційні органи не зменшилися, а навпаки зросли. Будь-які подібні дії, на їхню думку, матимуть вкрай негативні наслідки як для влади, так і для країни в цілому, ймовірно, провокуючи масові заворушення.