Робота Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) викликає неабиякий страх у політичних еліт та бізнесменів, що призводить до зміни їхньої парадигми поведінки. Таку оцінку висловив народний депутат Ярослав Железняк, ділячись спостереженнями з розмов із представниками влади та бізнесу. Він наголошує, що головною функцією антикорупційних органів є превенція, і саме її успіх зараз трансформує суспільство.
За словами Железняка, ключовим фактором, що змінив ситуацію, стала професійність НАБУ у зборі інформації та здатності доходити до найвищих посадовців. Гучні справи, як-от розслідування щодо ексміністра економіки Айвараса Абромавичуса, а також викриття оточення президента, зокрема, стосовно заступниці голови Офісу президента, яка займалася судовими справами, стали тривожними дзвіночками. Тепер навіть великі суми застави не гарантують звільнення, а сам факт потрапляння до СІЗО є реальним ризиком для будь-кого, незалежно від статусу.
Зміна парадигми: від виконання завдань до ризику ув'язнення
Ситуація змінилася настільки, що вимога виконати завдання більше не означає гарантований успіх. Як зазначає Железняк, посилаючись на недавні публікації, раніше діяло правило: або виконуєш завдання – або тебе звільняють. Зараз же: або виконуєш завдання і ризикуєш потрапити до СІЗО, або спокійно звільняєшся. Підкреслюється, що цього разу ніхто не зможе прикрити або врятувати, навіть якщо це буде завдання від президента. Прикладом стала ситуація з Оленою Мудрою, заступницею голови ОП, яка, виконавши завдання, опинилася в СІЗО, а її оточення не готове внести необхідну заставу.
Історія навколо справи "Карфаген" також ілюструє цю зміну. Генеральна прокуратура, яка, здавалося, мала б атакувати НАБУ, сама опинилася під ударом. Оприлюднені докази, інформація та розмови свідчать про відсутність політичного мотиву у діях правоохоронців. Навіть колишній генпрокурор Ірина Венедіктова, яка вважалася зручною для президента, не змогла уникнути ризиків. Її позбавлення посади стало сигналом для інших, що ніхто не буде прикривати корупційні схеми, а НАБУ та САП доберуться до кожного.
Страх та обережність: нова реальність політиків та бізнесменів
Зараз політична еліта та бізнесмени перебувають в стані страху, боячись будь-яких корупційних проявів. Железняк зазначає, що навіть приватні розмови проходять з постійним острахом бути підслуханими, а акцент робиться на виключно законних діях. Багато хто намагається тихо піти в тінь, аби не потрапити в поле зору НАБУ та САП, замість того, щоб вигадувати нові схеми. Ця зміна парадигми, на думку депутата, є більш цінною, ніж усі розкриття НАБУ та САП разом узяті. Особливо це стосується правоохоронців, які, ймовірно, будуть першими, хто потрапить під удар.
«Якщо у НАБУ і САП будуть на тебе матеріали і ніхто нікого захищати не будуть. Рятувати теж, а більш того, тебе одразу політично зільють. Тому, друзі, я не хочу, щоб я тут виглядав наївним оптимістом. О, нам ще багато чого робити по відповідно боротьбі з корупцією. Думаю, що вистачить на декілька поколінь.» — Ярослав Железняк.
Железняк нагадує про досвід Румунії, де боротьба з корупцією призвела до показових ув'язнень топпосадовців та відсутності політичного прикриття. Він підкреслює, що зараз в Україні настає етап превенції, коли відсутність політичного захисту та страх перед наслідками стають головними важелями. Результат для тих, хто продовжуватиме діяти за старими схемами, буде невтішним – відсторонення від влади та юридичне переслідування, подібне до справ Насірова чи Князева.