Верховна Рада звільнила Руслана Кравченка з посади генпрокурора: деталі відсторонення
Верховна Рада України 15 вересня 2026 року проголосувала за звільнення Руслана Кравченка з посади Генерального прокурора. Рішення підтримали 317 народних депутатів. Відсторонення сталося на тлі дій Кравченка, які НАБУ та САП розцінили як «системну атаку на незалежні антикорупційні органи».
Верховна Рада України 15 вересня 2026 року ухвалила рішення про звільнення Руслана Кравченка з посади Генерального прокурора. За відповідне голосування віддали свої голоси 317 народних депутатів. Це рішення було прийняте на тлі подій, що розгорнулися навколо дій Кравченка стосовно антикорупційних органів.
Відсторонення сталося через декілька днів після того, як 7 вересня Руслан Кравченко подав заяву про відставку. Це відбулося на фоні проведення НАБУ та САП операції «Карфаген», спрямованої на викриття організованої злочинної групи, пов'язаної з діяльністю шахрайських кол-центрів. 14 вересня Кравченко заявив про вручення підозри директору Національного антикорупційного бюро Семену Кривоносу. За словами Кравченка, Кривоноса підозрюють у підробленні документів для отримання неправомірної вигоди та фіктивному усиновленні для уникнення судової відповідальності. Крім того, ще одна підозра стосувалася особи, наближеної до керівника САП Олександра Клименка, за звинуваченнями у впливі на суддів Вищого антикорупційного суду (ВАКС), пропозиції хабаря та сприянні в ухиленні від мобілізації.
Реакція Президента та антикорупційних органів
На тлі заяви Кравченка про вручення підозр, Президент України Володимир Зеленський звернувся до народних депутатів з закликом «невідкладно» підтримати звільнення Кравченка. Згодом на офіційному сайті Президента з'явився указ про тимчасове відсторонення Кравченка від виконання обов'язків. Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) розцінили дії Кравченка як «продовження системної атаки на незалежні антикорупційні органи». Вони також офіційно заявили, що ні Семен Кривонос, ні особи, близькі до Олександра Клименка, жодних підозр не отримували.
Суперечливі заяви щодо підозр
Пізно ввечері 14 вересня Офіс Генерального прокурора поширив заяву, в якій заперечив інформацію про нібито вручення «підозри» одному з керівників антикорупційних органів України, зазначивши, що це не відповідає дійсності. У відповідь на це Руслан Кравченко заявив, що повідомлення про підозру було «належним чином направлене». Ця суперечлива інформація додала напруги в контексті роботи правоохоронних та антикорупційних структур.
Контекст відсторонення
Звільнення Руслана Кравченка відбулося на критично важливому етапі боротьби з корупцією в Україні. Операція «Карфаген» виявила масштабну мережу шахрайських кол-центрів, що завдало значних збитків державі та громадянам. Дії, які НАБУ та САП інтерпретували як спробу тиску на них, викликали занепокоєння щодо незалежності антикорупційних органів. Заклик Президента до негайного звільнення Кравченка та подальше голосування Верховної Ради свідчать про значний суспільний та політичний резонанс цих подій.


Психологиня Емі Кадді: Як цькування руйнує життя та чому соціальна сміливість може його врятувати
Санкції проти Мендель: Як екс-речниця Зеленського опинилася під обмеженнями через скандальне інтерв'ю
Бійка за контроль над дронами: виробники залишилися без оплат через бюрократичні затримки
Зіткнення спецслужб у Києві виявило критичну прогалину в українській військовій юстиції
NASDAQ: Революція чи інструмент маніпуляцій? Як електронний ринок змінив Уолл-стріт
Японія проти Заходу: Як країна сонця, що сходить, вирішила житлову кризу, поки решта світу тоне в боргах
Корпорації масово позичають у Китаю: чим це обернеться для світової фінансової системи
Кефірний бум у США: як український напій підкорив Америку і став трендом Wellness-індустрії














