Ярослав Железняк: Надії на боротьбу з корупцією без суспільного тиску – ілюзія

Новини

12.09.2026 09:31

Игорь Блохин, джерело: «Facenews»

Новини

Народний депутат Ярослав Железняк аналізує поточну ситуацію з корупційними скандалами в Україні, розвіюючи надії на зміни з боку влади без активної участі громадянського суспільства. Він стверджує, що Президент Зеленський та його оточення навряд чи змінять свою парадигму, а міжнародні партнери не стануть ключовим фактором тиску. Єдиним важелем впливу, на думку нардепа, залишається суспільний тиск, який може мотивувати владу до реальних реформ.

На тлі чергових корупційних скандалів, що тривають з літа і, ймовірно, не завершаться до кінця року, українське суспільство знову робить помилку, очікуючи, що Президент Володимир Зеленський та його найближче оточення раптово почнуть ефективно боротися з корупцією. Багато хто сподівається, що будуть призначені порядні люди, захищені від впливу корупціонерів, і це сприятиме євроінтеграції та розвитку країни. Однак, на думку народного депутата Ярослава Железняка, ці сподівання є марними, і нічого суттєвого не зміниться без активних дій громадян.

У своїй аналітичній розмові Ярослав Железняк, відомий як «Залізний нардеп», відверто пояснює, чому подібні очікування не виправдаються. Він наголошує, що відсутність виборів, обмеженість влади та інші «спецефекти» останніх восьми років не сприяють позитивним змінам, якщо не буде суспільного тиску. Нардеп розвінчує ілюзії щодо потенційної зміни підходів влади до боротьби з корупцією, як це було після гучних скандалів, таких як «Forest Gump» чи «Mindichgate», коли обіцянки залишалися лише обіцянками.

Відсутність ефективної боротьби з корупцією

Железняк стверджує, що за його досвідом, кожна корупційна криза призводить до появи представників влади, які заявляють про наміри боротися з корупцією, але ці зусилля швидко згасають. Натомість, влада часто починає боротися з тими, хто цю боротьбу веде постійно. Він зазначає, що жодного разу після таких криз ситуація кардинально не змінювалася. Навіть часткові успіхи, як-от призначення до БЕБ чи митниці після «картонного Майдану», були «маленьким вікном можливості», яке швидко закрилося. Тому, за його словами, розраховувати на подібні зміни зараз не варто.

Депутат також висловлює скептицизм щодо позиції міжнародних партнерів. Він вважає, що попри важливість вимог щодо боротьби з корупцією, такі інституції, як МВФ чи Єврокомісія, ймовірно, продовжать стояти на позиціях, нав'язаних урядом, і вимагатимуть змін дуже мляво. Це не призведе до кардинальних зрушень, а кошти, ймовірно, будуть надані, хоч і з певними умовами. Він закликає не мати ілюзій щодо того, що міжнародний тиск сам по собі вирішить проблему.

Щодо надій на колег-народних депутатів, Железняк також не бачить підстав для оптимізму. Він нагадує, як комітет з питань правоохоронної діяльності намагався відхилити антикорупційні законопроекти в день обшуків, пов'язаних з корупційним скандалом. Хоча він визнає існування депутатів, які активно працюють над антикорупційними ініціативами, таких як Настя Радіна чи Макс Хлопук, загалом, за його словами, немає планів щодо «нестримних реформ» серед широкого кола народних обранців.

Єдиний дієвий важіль – суспільний тиск

В умовах відсутності виборів, ймовірної відсутності змін у парадигмі Президента та неефективного тиску з боку міжнародних партнерів, Ярослав Железняк вказує на єдиний реальний механізм впливу – суспільний тиск. Він вірить, що Президент Зеленський, який як колишній артист цінує суспільну підтримку та «аплодисменти», реагуватиме на зниження свого рейтингу та зростання критики. Як тільки соціологічні опитування покажуть, що виборці не підтримують дії чи бездіяльність щодо боротьби з корупцією, Зеленський, ймовірно, почне тиснути на своє оточення для внесення змін.

Другим фактором, на думку нардепа, є наближення кінця електорального циклу. Оточення Президента все більше розумітиме, що їм доведеться відповідати за свої дії перед наступною владою. Чим більше інструментів для цього буде у нової еліти, тим легше їм буде притягнути до відповідальності попередників. Це може стимулювати до дій, аби уникнути наслідків.

Третій аспект пов'язаний з тим, що в оточенні Зеленського майже не залишилося людей, яких він потребує захищати від правоохоронних органів. Більшість з них вже «відділені» від нього через скандали або втратили вплив. Тому Президент не матиме вагомих причин захищати своє оточення, що може звільнити простір для реальних реформ.

Железняк наголошує, що саме від громадян залежить, чи відбудуться ці зміни. Він пояснює, чому щодня записує відео – щоб донести виборцям, що саме вони мають вимагати від представників влади, де влада блокує необхідні зміни, і як це впливає на їхнє життя. Нардеп переконаний, що лише спільними зусиллями громадян, які вимагатимуть змін від своїх представників, можна спонукати міжнародних партнерів, політиків та самого Президента до дій. Він закликає українців вимагати того, що дійсно важливо для країни, і наголошує, що саме в цьому полягає єдиний шлях до позитивних змін.