Прем'єр-міністр визнав невиконання завдань: Україна ризикує втратити $29,5 млрд

Новини

29.09.2026 09:32 (Оновлено 29.09.2026 в 09:32)

Игорь Блохин, джерело: «Facenews»

Новини

Прем'єр-міністр України Сергій Карецький вперше відверто визнав невиконання урядом завдань, що ставить під загрозу отримання $29,5 млрд від партнерів. Народний депутат Ярослав Железняк аналізує сім ключових тверджень глави уряду, вказуючи на проблеми та пропонуючи альтернативні рішення.

Прем'єр-міністр України Сергій Карецький у своєму першому великому інтерв'ю визнав невиконання урядом низки завдань, зокрема, термінування 142 постанов, рішень, резолюцій та підготовку понад 40 законів до Верховної Ради. Це створює ризик невиплати Україні 29,5 млрд доларів від міжнародних партнерів. Народний депутат Ярослав Железняк, аналізуючи інтерв'ю, висловив вдячність главі уряду за відверте визнання проблеми, назвавши це «домашнім завданням, яке не виконано».

Железняк підкреслив, що таке визнання є адекватним відображенням реальної ситуації, на відміну від попередніх заяв про «каву в Криму» чи «побудову нового». Він погодився з прем'єром у низці тверджень, доповнив деякі з них, а по двох висловив суттєві зауваження. Основна мета аналізу – запропонувати кращі рішення для подолання кризи, адже, на думку нардепа, уряд та опозиція разом працюють над виведенням країни з прірви, спричиненої як діями ворога, так і помилками представників влади.

Невиконані зобов'язання та фінансування

Перше твердження прем'єра стосується 142 прострочених постанов та понад 40 законів. Ярослав Железняк повністю погоджується з цією тезою, називаючи це великою проблемою, про яку він попереджав з кінця минулого року. Він відзначив, що влада нарешті визнала це, і добре, що прем'єр пообіцяв до 15 жовтня вирішити питання, що залежать від уряду. Водночас, Железняк зауважив, що за годину інтерв'ю прем'єр-міністр жодного разу не згадав про законопроекти щодо ДБР та конкурсу на генпрокурора. Ці законопроекти є ключовими для вступу до ЄС та боротьби з корупцією, і їхнє невідповідне виконання може унеможливити отримання 29,5 млрд доларів, незалежно від кількості ухвалених урядом постанов.

Щодо твердження про 27 млрд доларів, які входять до загальної суми, але на які ще не знайдено покриття, Железняк вважає це старою новиною, відомою з березня минулого року. Він наголосив, що «діра» у фінансуванні була зрозумілою, і не підготовка до неї протягом шести місяців є питанням, що потребує пояснень, особливо з огляду на те, що міністр фінансів залишився тим самим.

Блок про армію: економія та забезпечення

Четверте твердження стосується запровадження жорсткої економії та виділення 7 млрд доларів для армії. Железняк підтримує логіку «спочатку економія, потім прохання», вважаючи це показником щирості влади. Він пропонує перевірити це через бюджетний процес, запропонувавши у новому бюджеті знайти 274 млрд грн за рахунок скорочення непрофільних витрат (програми «тисча Зеленського», кешбеку, марафону, невикористовуваних доріг), детінізації та внутрішнього залучення коштів, аби спрямувати їх на потреби армії та підтримку бізнесу, не підвищуючи податків.

Щодо зарплат військовим, прем'єр гарантував їх стабільне забезпечення. Однак, Железняк вважає «гарантію з запізненнями – це не гарантія». Він запропонував внести дві правки до державного бюджету: зробити грошове забезпечення військових захищеною статтею, яка фінансується першою та заборонена для вилучення коштів; та додати 20% до поточних зарплат за рахунок скорочення непрофільних видатків на 200 млрд грн, оскільки проект бюджету не передбачає їх підвищення. Для бійця з мінімальним окладом у 20 000 грн це додасть 4 000 грн.

Реформи державного апарату та податкова політика

Шосте твердження прем'єра стосується визначення функціоналу перед скороченням державного апарату. Железняк повністю погоджується, наголошуючи, що проблема не у вакансіях, а у функціях. Він зазначив, що подібні заяви про скорочення робилися вже 12 разів за останні 7 років, але прогресу немає. Він закликав до публічного ревізії функцій кожного органу, визначення термінів цифровізації, скасування зайвих функцій та чіткої економії, яка мала б відображатися у бюджеті, а не лише у зростанні видатків.

Найбільше заперечень Железняка викликає сьоме твердження прем'єра про «непопулярне рішення» щодо підвищення ПДВ як єдиного джерела покриття видатків. Нардеп вважає це великою помилкою, адже підвищення ПДВ торкнеться всіх – від хліба до ліків, і коштуватиме кожному громадянину приблизно 100 грн на рік. Він переконаний, що існують інші джерела для покриття необхідних сум, зокрема детінізація, скорочення непрофільних витрат, внутрішнє залучення коштів, або випуск внутрішніх боргових облігацій на підтримку бізнесу. Він зазначив, що за його законопакетом можна знайти кошти як на компенсацію збитків, так і на кредити для бізнесу.

Висновок: конструктивна критика для покращення

Ярослав Железняк підсумовує, що з семи тверджень прем'єр-міністра він згодний з трьома, доповнює два, і сперечається з двома. Він наголошує, що такий діалог між урядом та опозицією є нормальним для демократичної країни, адже мета – не просто критикувати, а показувати, як зробити краще. Железняк сподівається, що уряд врахує запропоновані правки, особливо щодо державного фінансування, яке не потребує нових податків, а потребує знаходження голосів для ухвалення необхідних законопроектів. Він закликав прем'єра взяти політичне лідерство, переконати президента та партнерів у необхідності надання Україні більшої фінансової допомоги, використовуючи нинішній бюджетний період як можливість для трансформаційних змін.

На завершення, нардеп відзначив адекватну комунікацію прем'єр-міністра, яка не містила «космічних кораблів» чи нереалістичних обіцянок, що, на його думку, є рідкістю в команді Зеленського.