Протягом чотирьох днів українські дрони вивели з ладу три великі дата-центри російської компанії «Яндекс», що призвело до збоїв у роботі таксі, банківських сервісів, сайтів залізниці та інших критично важливих інфраструктур у Росії. Ці атаки також збіглися з поширенням в європейських та американських соцмережах картинки, яка пов'язувала пошкодження російських серверів зі зменшенням активності промосковських голосів, зокрема, альтернативних партій у Німеччині.
В кінці вересня російська сторона вже здійснювала атаки на українські дата-центри, що призвело до тимчасових перебоїв зі зв'язком у Києві. Відповідь України була дзеркальною: три з п'яти найбільших дата-центрів «Яндекса» були виведені з ладу, а десятки серверів пошкоджені. Компанія визнала атаки дронів як форс-мажор, намагаючись уникнути відповідальності перед клієнтами. Серед пошкоджених об'єктів були суперкомп'ютери, які використовувалися для навчання штучного інтелекту «Яндекса». Це спричинило проблеми із заміною обладнання, оскільки світові виробники вже мають розпродані потужності на роки вперед, а постачання нового обладнання може зайняти до шести місяців.
Фінансові та операційні наслідки ударів по «Яндексу»
За тиждень після атак акції «Яндекса» втратили близько 9% вартості, що еквівалентно понад 100 мільярдам рублів. Ціни на сервери в Росії зросли на 10-15%, а вільне обладнання на складах стало дефіцитом. Компанія змушена перенаправляти клієнтів на сторонні хмарні сервіси, а також обмежила функціонал власного хмарного сховища «Яндекс.Диск», щоб забезпечити роботу інших сервісів. Інші російські дата-центри почали закуповувати захист від дронів, що призведе до зростання вартості хмарних послуг для кінцевих користувачів.
«Яндекс» фактично є «цифровим хребтом» Росії, забезпечуючи роботу пошукових систем, карт, таксі, служб доставки, платіжних систем та хмарних сервісів для банків, магазинів і державних сайтів. До цього Кремль роками витісняв західні сервіси, зобов'язуючи користувачів перейти на власні «суверенні» системи. Тепер усі ці критичні сервіси виявилися вразливими до фізичних атак.
Реакція та вплив на інформаційний простір
Поширення картинки про зменшення активності промосковських ботів після ударів по «Яндексу» збіглося з виборами у США, Франції та Польщі. Президент України Володимир Зеленський зазначив, що після атак на «Яндекс» у соцмережах стало «трохи легше дихати», оскільки зменшилася кількість ботів. Проте, деякі експерти, зокрема Олексій Копитько з «Інформаційного спротиву», зазначають, що зменшення активності може бути збігом, і закликають спиратися на доведені факти. Хоча Росія активно використовує ботів для розпалювання внутрішніх конфліктів у демократичних країнах, прямих доказів того, що атаки на «Яндекс» суттєво вплинули на мережі ботів, поки що не надано.
Російська пропаганда намагається пояснити зменшення трафіку пошуковими роботами, а не відсутністю ботів, що є нетиповим для її звичайної риторики. Удари по дата-центрах «Яндекса» продемонстрували вразливість російської цифрової інфраструктури, подібно до ударів по нафтопереробних заводах. Експерти наголошують, що в інформаційній війні ключову роль відіграє довіра, яка будується на доказах. Для остаточного розуміння впливу атак на мережі ботів необхідно дочекатися офіційних перевірок та фактів.
Наслідки для Росії та подальші кроки
Удари по «Яндексу» є значним успіхом, оскільки Москва отримала дзеркальне відображення своєї залежності від стабільності інфраструктури. Російські сервіси, включаючи таксі та банки, тепер також залежать від безпеки дата-центрів. Щоб протидіяти цьому, військовим варто продовжувати завдавати ударів по російських дата-центрах, руйнуючи їхню цифрову спроможність. Це ускладнює та здорожчує для ворога його операції, навіть якщо основні ботферми розташовані поза Росією. Хоча наразі радикальне зменшення кількості ботів не спостерігається, ситуація може змінитися, якщо українські атаки будуть продовжуватись.