Український уряд вчетверте за два місяці оновив правила бронювання військовозобов'язаних, вносячи зміни, які викликають як позитивні відгуки, так і серйозні занепокоєння з боку бізнесу та народних депутатів. Нові норми, які мають набути чинності до 1 грудня, замінюють частково покращені попередні положення, що були відкликані 16 жовтня під тиском громадськості та законодавців.
Початковий проєкт змін передбачав скорочення квот бронювання для критично важливих секторів до 85%, виключення з реєстру осіб, які мали відстрочку, та передачу права визначати критичність підприємств комітету з безпекових посадовців без чітких термінів. Таке рішення викликало значний резонанс, що призвело до реєстрації постанови Верховної Ради про скасування, а згодом – до прийняття 23 жовтня переглянутої версії правил.
Позитивні зміни та збережені квоти
Серед позитивних змін, запроваджених у новій редакції, — збільшення квоти бронювання для оборонно-промислового та енергетичного секторів до 95% (замість 85%), тоді як для підприємств тепло- та водопостачання квоту встановлено на рівні 75% (замість 60%). Важливою зміною стало повернення до розрахунку 50% квоти для бізнесу з урахуванням працівників, які мають відстрочку. Наприклад, завод зі 100 працівниками зможе забронювати 50 осіб, а не 35, як було запропоновано спочатку. Також з'явилися чіткі терміни для розгляду заяв: відповідь має бути надана протягом місяця, а терміново – протягом 7 днів. Борги підприємств, що виникли через невиплати з бюджету, не вважатимуться підставою для відмови.
Нові ризики та «пастки» у правилах
Незважаючи на позитивні кроки, нові правила містять три ключові проблемні зони. По-перше, це «закриті списки» критично важливих секторів, які тепер обмежуються 13 галузями: оборона, енергетика, житлово-комунальне господарство, видобувна промисловість, переробна промисловість, сільське господарство, роздрібна торгівля, будівництво, транспорт, IT, банківська сфера, охорона здоров'я та зв'язок. Сфери освіти, науки, послуг та медіа виключені з цього переліку, а можливість отримати бронювання для них обмежена поданням заяв через центр для донорів та проєктів міжнародної допомоги (не більше семи осіб на проєкт).
Друга «пастка» стосується перегляду статусу бронювання протягом 10 днів після набуття чинності нових норм. Міністерства та регіональні адміністрації мають переглянути критерії та верифікувати чинні статуси. Скасування статусу можливе за рекомендацією нового центру, що може стати підставою для перегляду, зокрема, за запитом правоохоронних органів. Перелік підстав для такого перегляду досі не є вичерпним.
Третя, найсерйозніша проблема, полягає у формуванні центру та новій залежності від територіальних центрів комплектування (ТЦК). До складу центру входять виключно представники силових відомств та Офісу Президента (18 осіб), тоді як представників бізнесу, як і раніше, не передбачено. Центр матиме право відмовити у бронюванні, якщо керівник підприємства за останні 12 місяців двічі порушував правила військового обліку або був притягнутий до адміністративної відповідальності. Рекомендації центру є підставою для перегляду статусу. Це створює ризик втрати бронювання через довільні рішення ТЦК, наприклад, оголошення співробітника в розшук.
Перспективи та вимоги бізнесу
Незважаючи на певні кроки уряду назустріч бізнесу, ключовою проблемою залишається невизначеність. Підприємці не можуть планувати свою діяльність через постійні зміни правил. Тому народні депутати та бізнес-спільнота висувають три основні вимоги: включення представників бізнесу до складу координаційного центру з правом голосу, розробка вичерпного переліку підстав для скасування статусу бронювання та права на апеляцію, а також надання 90-денного перехідного періоду для чинних бронювань, які підпадають під нові критерії. Наголошується, що будь-яка угода, яка постійно переписується однією зі сторін, не може вважатися дійсною.
«Ані держава не повинна бути джерелом стресу, ані угода, яку одна сторона переписує щомісяця, а інша читає у Telegram. Ми боремося за послідовність, логіку та елементарну стабільність у рішеннях уряду.» — Ярослав Железняк, народний депутат.