Незважаючи на стрімкий розвиток безпілотних технологій, які складають значну частку уражень на полі бою, класичні засоби озброєння, зокрема піхотна зброя, не втрачають своєї актуальності. Андрій Маруга, керівник напряму цифрової артилерії фонду «Повернись живим», у «Мілітарних діалогах» наголошує, що роль цієї зброї змінилася, але вона залишається критично важливою.
«Коли в тебе є під рукою крупнокаліберний кулемет, воно якось дихається краще. Це те, що є у військового, це те, що він може зразу застосувати. І це не артилерія, якій треба виїхати на позицію, закопатися, витратити час на розгортання, наведення», – пояснює Маруга, підкреслюючи миттєву готовність до застосування такої зброї.
Еволюція піхотної зброї: від колективної до цифрової
Легке піхотне, або колективне озброєння, як-от станкові кулемети (наприклад, Browning M2 калібру 50) чи міномети, потребує злагодженої роботи кількох бійців для транспортування та обслуговування. Його називають колективним, бо воно працює в інтересах усього підрозділу – взводу чи роти. Попри поширення дронів, ці системи залишаються ефективними, особливо в умовах поганої погоди (дощ, туман), коли польоти безпілотників ускладнені. Застосування балістичних калькуляторів, зокрема розробленого програмного забезпечення для смартфонів, дозволило значно підвищити точність стрільби, зокрема з великокаліберних кулеметів, навіть на відстані кількох кілометрів.
Робота над цифровізацією артилерії розпочалася ще у 2015-2016 роках. Андрій Маруга зазначає, що сучасні технології, такі як додаток для балістичних розрахунків, дозволяють бійцю швидко внести необхідні дані (напрям і кут наведення) для ураження цілі. Це значно прискорює процес порівняно з ручними розрахунками за артилерійськими таблицями, що займали кілька хвилин. Цифрова трансформація охоплює не лише навігацію, але й розрахунок поправок на крен машини, що було проблемою для танкістів. Розроблені електронні прилади значно підвищують точність ведення вогню.
Сучасний арсенал: від радянського до натівського
Українська армія продовжує використовувати як радянську, так і сучасну номенклатуру озброєнь. Серед стрілецької зброї популярними залишаються АК та кулемети ПКМ. Однак, у сфері гранатометів часто перевага надається MK-19 через більшу кількість боєприпасів у порівнянні з радянськими АГС. Великокаліберні кулемети Browning M2, попри свій вік, вважаються потужною та надійною зброєю, значно переважаючи за віддачею та комфортом використання радянські ДШК чи НСВТ. Міномети, особливо 120-мм, залишаються ефективними, але потребують глибокого маскування та закопування через високу ймовірність виявлення та ураження. 60-мм міномети можуть використовуватися як колективна зброя, більш оборонного характеру.
Натівські боєприпаси, як правило, мають високу якість, хоча існують певні винятки. Наприклад, румунські 82-мм міни отримали негативні відгуки. Натомість, німецькі боєприпаси для MK-19 вважаються надзвичайно точними. Проблеми виникають, коли на озброєння надходять нові типи боєприпасів, для яких відсутні балістичні таблиці. В таких випадках бійцям доводиться викручуватися, проводячи власні розрахунки, що тимчасово знижує ефективність. Індійські танкові снаряди та міни, несподівано, виявилися якісними.
Іранські міномети, перероблені з 81-мм на 82-мм, потрапляли в Україну, але мали проблеми з різною початковою швидкістю та застряганням мін у стволі. Найбільш надійною та якісною зброєю експерт називає фінський міномет Tampella. Наразі Україна активно нарощує власне виробництво, зокрема ліцензує виробництво MK-19 та AGL53, що дозволяє забезпечувати війська необхідною номенклатурою.
Взаємодія з дронами: новий етап війни
Сучасна війна вимагає комплексного підходу, де традиційна піхотна зброя доповнює дрони. Прикладом ефективної взаємодії є ситуація, коли великокаліберний кулемет тримає ворога на місці, не даючи йому рухатися, поки FPV-дрон готується до атаки. Це дозволяє фіксувати противника, не даючи йому розгорнутись або зайняти вигідні позиції. Навіть якщо колективна зброя не знищує ворога безпосередньо, її здатність тримати його під контролем є надзвичайно цінною.
«Куля в будь-якому випадку полетить швидше, ніж дрон. Якщо є можливість застосування і встановлення колективної зброї десь максимально ближче до противника, вона завжди використовується, тому що це є такий от бонус», – підкреслює Маруга. Навіть у період активного використання дронів, надію слід покладати на власні сили, адже погодні умови чи технічні несправності можуть позбавити підтримки з повітря. Ударні дрони також інтегруються в роботу штурмових підрозділів, а розробки ударних РСЗВ та роботизованих платформ тривають.