Громадяни Ізраїлю обирають наступний склад свого парламенту – Кнесету. Команда "Суспільного" побувала в Тель-Авіві, Єрусалимі та на окупованих Ізраїлем територіях, щоб дізнатися більше про те, як живе і голосує країна, яка воює одночасно на кількох фронтах.
На площі заручників у Тель-Авіві, місці пам'яті тих, хто загинув у полоні ХАМАС, родини заручників мають конкретні запити: правду про події 7 жовтня 2023 року, коли ХАМАС напав на Ізраїль, а армія виявилася неготовою, та справедливість через незалежне державне розслідування, якого досі не було. Багато хто сподівається на побудову кращої країни та регіону, розуміючи, що війна не є способом вирішення проблем. Влада, яка керувала країною під час нападу ХАМАС, досі не взяла на себе відповідальності за катастрофу.
Політичний ландшафт та вплив війни
Згідно з останніми опитуваннями, близько 55% тих, хто підтримав Беніяміна Нетаньягу на попередніх виборах, готові знову проголосувати за його партію. Однак, незважаючи на його лідерство, блок Нетаньягу може не набрати необхідні 61 місце у Кнесеті. Деякі виборці відходять від партії "Лікуд", але підтримують інші партії його коаліційного блоку. Ймовірною причиною цього називають події 7 жовтня – наймасовіше вбивство євреїв за один день з часів Голокосту. Ці вибори дають ізраїльтянам можливість висловити свою думку про відповідальних за цю трагедію.
Водночас, прем'єр-міністр Беніямін Нетаньягу, відомий своїми контактами з Володимиром Путіним та Дональдом Трампом (який його підтримав перед виборами), перебуває під тиском. Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на його арешт, підозрюючи у воєнних злочинах проти цивільних у секторі Гази, де загинуло понад 74 000 людей за даними ООН.
Гуманітарна криза та обмеження на Західному березі
Війна в секторі Гази має важкі наслідки для цивільного населення. Мухамед, 45-річний палестинець, який виїхав на лікування до Ізраїлю перед нападом ХАМАС, не може повернутися додому через війну. Влада Ізраїлю забороняє йому в'їзд до Гази, залишаючи його розлученим із шістьма дітьми вже чотири роки. Він висловлює надію на завершення страждань, повернення миру та стабільності, втомлений від тривалого життя в невизначеності.
Напередодні виборів загострилася ситуація на окупованому Ізраїлем Західному березі річки Йордан. Ізраїльська армія блокує контрольно-пропускні пункти, спричиняючи черги та зриваючи плани місцевих жителів. Особливо складною є ситуація для палестинців, чиї будинки відбирають ізраїльські поселенці, які проживають на цій території з 1967 року. Корінне населення стикається з обмеженнями пересування, зокрема, забороною повертатися додому після 21:00, що впливає на безпеку дітей та доступ до освіти.
Багато палестинських арабів сподіваються на перемогу опозиції та арабських партій, розглядаючи вибори як вибір між поверненням до моделі демократичної ліберальної держави та перетворенням на теократичну державу, керовану законами Тори. Ці вибори, що вперше за півстоліття відбуваються за графіком, несуть надію для багатьох людей, але водночас створюють невизначеність щодо майбутнього як Ізраїлю, так і палестинських територій.