Афери з санкціями та арештованим майном: українські чиновники підозрюються у багатомільйонних схемах

Новини

31.10.2026 08:34 (Оновлено 31.10.2026 в 08:34)

Игорь Блохин, джерело: «Facenews»

Новини

Розслідування виявило потенційні корупційні схеми, пов'язані з продажем зняття санкцій та зловживанням під час управління арештованим майном, що завдало державі збитків на сотні мільйонів гривень.

Високий антикорупційний суд (ВАКС) 12 жовтня видав ухвалу у справі, яку НАБУ розслідує з червня 2025 року. Розслідування стосується можливих оборудок, пов'язаних зі зняттям санкцій та управлінням арештованим майном, що може призвести до багатомільйонних збитків для державного бюджету. Слідство розглядає три ключові напрямки: продаж зняття санкцій посадовцями, схеми з активами, якими управляє АРМА, та можливі зловживання, пов'язані з управлінням нерухомістю.

За версією слідства, посадовці, відповідальні за розробку та запровадження санкцій, могли отримувати неправомірну вигоду за їхнє зняття. Паралельно виявлено схеми, за якими арештоване майно, передане в управління АРМА, здавалося в суборенду за заниженими цінами підконтрольним фірмам, а різниця осідала в кишенях управителів. Це призвело до значних втрат державного бюджету, зокрема, збитків у розмірі понад 104 мільйонів гривень від одного лише об'єкта нерухомості – Будинку профспілок у центрі Києва.

Механізм продажу зняття санкцій

Розслідування НАБУ, за даними судових рішень, вказує на розробку схеми для незаконного зняття санкцій з іноземного банку. Цей механізм передбачав ланцюжок дій: звернення від неурядової організації до народного депутата, який вимагає лист від СБУ про досягнення мети санкцій. Далі пакет документів потрапляв до міжрегіональної експертної групи для підготовки до засідання РНБО щодо зняття санкцій. За кожний етап цієї процедури, за твердженнями слідства, учасники вимагали незаконну вигоду: 150 тисяч доларів США за перший етап, 200 тисяч доларів за другий і 300 тисяч доларів за третій. Таким чином, загальна сума за зняття санкцій могла сягати 650 тисяч доларів.

У знайденому під час обшуку телефоні виявлено документ під назвою «стратегія розвитку», де розподілені ролі. За цією стратегією, голова департаменту санкційної політики секретаріату Кабміну мав надавати клієнтів, а інші особи – займатися питаннями кримінальних проваджень у справах, що розслідуються ДБР, НАБУ та прокуратурою. Також передбачалося розроблення пропозицій щодо послаблення санкцій. Ця стратегія включала надання гарантій представникам державних структур про уникнення кримінального переслідування у разі конфіскації майна.

Зловживання з арештованим майном від АРМА

Ще одна виявлена схема стосується управління арештованим майном, яке передається в управління АРМА. За даними слідства, компанія «Консорціум «Камперітет» отримала в управління низку об'єктів, зокрема, ТРЦ «Флагман» в Івано-Франківську, ягідний бізнес «Українська ягода» та Будинок профспілок у Києві. Цей консорціум, створений у травні 2024 року, чотири рази вигравав тендери АРМА менш ніж за рік. Журналістські розслідування пов'язують компанію з родиною колишнього віцепрем'єр-міністра. За даними слідства, компанія здавала в оренду арештоване майно за мінімальною ціною підконтрольним фірмам, які потім перездавали його за ринковими цінами. Різниця в коштах, яка мала надходити до державного бюджету, осідала у кишенях операторів схеми.

На прикладі Будинку профспілок, держава недоотримала понад 104 мільйони гривень за рік. Ситуація з іншим арештованим об'єктом, Жовтневим палацом, також викликає занепокоєння. Компанія «Комбінат Плюс», пов'язана з Дмитром Сидоренком, отримала його в управління. За схемою, менеджер здає майно власній фірмі за низьку орендну плату, привласнюючи прибуток та мінімізуючи відрахування до бюджету. Зазначається, що без участі посадовців АРМА реалізація такої схеми була б неможливою. Попри значні пошкодження будівлі внаслідок ворожих обстрілів, управителі не вживають належних заходів для її збереження, що призводить до подальшого руйнування та появи цвілі.

Наслідки та подальші кроки

Матеріали розслідування, зібрані журналістами та передані до НАБУ, можуть призвести до повідомлень про підозри учасникам цих схем. Вже відомо, що журналісти планують звернутися до АРМА з запитами щодо обсягів привласнених коштів. Також виникають питання до РНБО та Кабінету Міністрів щодо можливості реалізації схем зі зняття санкцій за хабарі. Автор розслідування висловлює сподівання на швидке отримання підозр та вироків для всіх причетних осіб, а також на ухвалення антикорупційних законодавчих змін.