Гроші на СЕС для громад: де взяти грант і як написати заявку, щоб виграти

Хто такі «Екоклуб» і що вони роблять

ГО «Екоклуб» — природоохоронна організація, яка працює в Україні понад 25 років. Після початку повномасштабної війни команда запустила кампанію «Сонячна допомога для України» з фокусом на забезпеченні сонячною енергією критичної інфраструктури. За словами гості подкасту, організація вже встановила 72 сонячні станції по всій Україні.

Наразі «Екоклуб» працює саме з сонячною енергетикою. Інші напрямки ВДЕ (вітер, когенерація тощо) команда розглядає на перспективу, але ключовий практичний інструмент для громад “тут і зараз” — це СЕС.

Як працює донорське фінансування і чому “просто поставте нам СЕС” не спрацює

Громадські організації — не бізнес і не “фонд з грошима”. Вони реалізовують проєкти за рахунок:

• грантів міжнародних донорів,
• приватних фондів,
• пожертв.

Тому, навіть якщо громада звертається напряму, відповідь завжди буде залежати від наявних програм і умов конкретного донора. У подкасті окремо наголошують: написати “хочу СЕС на лікарні” — недостатньо, бо це не заявка і не проєкт. Це лише намір, який потрібно перетворити на чітко описану потребу з цифрами, контекстом і підготовленою базою.

Де громадам шукати гранти: найреалістичніші “входи” у проєкти

1) Відкриті конкурси

Найпростіший шлях — слідкувати за новинами організацій, які реалізовують донорські проєкти. «Екоклуб» рекомендує моніторити їхні оголошення на сайті та у Facebook: нові програми часто стартують через відкриті конкурси з чіткими критеріями.

Це важливо: команда не може опрацювати запит від усіх громад. У розмові прозвучало порівняння масштабу — близько 30 людей у команді проти приблизно 1400 громад по країні.

2) Прямі звернення (але лише підготовлені)

Написати напряму можна. Проте сенс має лише лист, у якому є дані, аргументи і розуміння, що саме громада просить: гроші, консультацію, супровід чи допомогу із пошуком донорів.

3) Географічні пріоритети донорів

У подкасті зазначається, що донорське фінансування частіше спрямоване на Південь і Схід, але проєкти можливі по всій Україні — залежно від програми та умов безпеки.

Що писати в листі, щоб вас не “відклали в кінець черги”

Олена радить громадам одразу надсилати структуроване звернення. Лист має не емоційно “просити”, а професійно пояснювати ситуацію і показувати, що громада готова до реалізації.

У зверненні варто зазначити:

• який саме об’єкт (лікарня, водоканал, інтернат, школа);
• чому це критично (відключення, безперервність послуг, високі витрати, ризики);
• вихідні дані (що відомо про споживання і навантаження);
• стан даху/майданчика і потреба додаткових робіт;
• чи є проєктно-кошторисна документація або готовність її замовити;
• чи можливе співфінансування з бюджету громади;
• що саме очікуєте від організації (фінансування, консультація, навчання, супровід).

Чим конкретніші дані — тим легше організації або включити вас у релевантний проєкт, або швидко переспрямувати до іншого механізму фінансування.

Головне перед грантом: підготовка технічної бази

Один із найпрактичніших інструментів, який згадується у подкасті, — безкоштовний онлайн-курс на сайті «Екоклубу» про підготовку попереднього техніко-економічного обґрунтування (ТЕО).

Це короткий документ на 3–4 сторінки, який містить:

• вихідні дані об’єкта,
• попередній розрахунок параметрів сонячної станції.

Суть у тому, що навіть базове ТЕО змінює позицію громади: ви приходите до донора не з проханням, а з підготовленим проєктом, який можна оцінювати і порівнювати.

Децентралізація енергетики: чому саме сонце — найпрактичніший старт

У розмові звучить однозначна позиція: децентралізація важлива. І сонце сьогодні є найбільш прикладним рішенням для громад, бо:

• про нього вже говорять,
• є ринок підрядників,
• є навчання, досвід, типові рішення.

При цьому гість наголошує: інші ВДЕ також важливі, але є дефіцит технічної спроможності та експертизи, а в деяких напрямках (зокрема у вітроенергетиці) існують ризики порушень процедур і шкоди довкіллю. Тому ВДЕ-проєкти мають реалізовуватись у межах законодавства та без “воєнних спрощень”, які потім перетворюються на проблему.

Чи може громада перейти на 100% ВДЕ

Гостя не дає прямої обіцянки, бо це потребує комплексних розрахунків. Але в подкасті згадується, що окремі міста (зокрема Житомир, Львів і Чортків) ще до війни брали на себе зобов’язання в перспективі перейти на 100% ВДЕ на основі проведених досліджень.

Ключовий висновок: перехід можливий, але лише через стратегію і розрахунки, а не через імпульс “бо зараз дають гроші”.

Чому одні громади отримують фінансування, а інші — ні

Найважливіший критерій успішності, який прямо названо у розмові, — політична воля. Донор або організація може дати гроші та технічну підтримку, але громада має:

• ухвалювати рішення,
• оформлювати дозволи,
• забезпечувати юридичний супровід,
• призначати відповідальних,
• далі експлуатувати станцію.

Якщо місцева влада “не горить” проєктом, то навіть при повному донорському покритті реалізація стане нескінченним проштовхуванням — і з такими кейсами працювати важко.

Обслуговування СЕС після запуску: як це організовується

Окремий блок розмови — що буде після монтажу, адже саме тут часто “ламаються” хороші ініціативи.

За моделлю, яку описує Олена:

• у договорі з підрядником обов’язково передбачають навчання;
• мінімум 2–3 людини з об’єкта проходять інструктаж з експлуатації;
• мінімум рік діє гарантія підрядника;
• після цього рекомендують укласти сервісний договір або (для великих балансоутримувачів) взяти спеціаліста в штат.

Які бувають масштаби проєктів: від 5–7 кВт до 150 кВт

У подкасті наведено приклади реалізованих рішень:

• найменші проєкти — близько 5–7 кВт;
• найбільші — близько 150 кВт (наприклад, на водоканалі).

Фокус таких станцій під час війни — не лише економія, а насамперед енергетична незалежність і здатність працювати під час відключень.

Міфи про донорські кошти: що найчастіше не розуміють громади

У розмові названо кілька типових помилок мислення:

Міф 1. “Написав лист — завтра приїде станція.” Реальність: є конкурси, критерії, документи, погодження і процеси.

Міф 2. “Знайти гроші легко.” Реальність: навіть на четвертий рік війни це складно — донори втомлюються, перемикаються на інші регіони, а фінансування вимагає якісних аргументів.

Міф 3. “Головне — вибити гроші, а далі якось буде.” Реальність: погана звітність і слабка реалізація знищують довіру і перекривають дорогу до наступних проєктів — як для громади, так і для інших.

Кредит замість гранту: коли це може бути правильно

Олена називає кредит реальною альтернативою, бо СЕС є окупними. У подкасті звучить орієнтир: окупність до 7 років для рішень із батар