Обвал попиту: мінус 36% за три роки
Головна причина катастрофічного падіння чистого прибутку «Сєвєрсталі» у 370 разів — тотальне скорочення внутрішнього споживання. За словами начальника відділу зв'язків з інвесторами компанії Микити Клімантова, попит на металопродукцію в Росії безперервно падає вже третій рік поспіль.
Динаміка падіння виглядає так:
Читайте також: Автопарк на 20 мільйонів: розкішне життя родини очільника сервісного центру Миколаєва
- У 2024 році зниження склало 6%.
- У 2025 році ринок просів ще на 15%.
- За перший квартал 2026 року попит обвалився ще на 15%.
Сумарно з пікового 2023 року споживання металу в РФ рухнуло на 36%. З огляду на те, що близько 70% продажів компанії припадає на будівельний сектор (включно з багатоквартирними будинками, інфраструктурою та комерційною нерухомістю), ці цифри свідчать про повномасштабну зупинку будівництва по всій країні.
Індустрія благає про стимули
Проблема вийшла далеко за межі металургії. В ефірі російського ТБ представники галузі відкрито заявляють, що спад спостерігається скрізь. Стимулювання (фактично — вливання державних грошей) потребують практично всі суміжні сектори:
- Будівельна та цементна галузі.
- Машинобудування.
- Енергетика.
- Виробники нафтогазових труб.
Очікування швидкого весняного відновлення попиту не виправдалися — представники компанії визнають, що в розпал будівельного сезону ринок продовжує лежати на дні.
Брехня в ефірі та правда у звітах
На окрему увагу заслуговують спроби російських топменеджерів приховати реальний стан справ. Відповідаючи на запитання про зростання дебіторської заборгованості (боргів клієнтів перед компанією), представник «Сєвєрсталі» заявив, що прострочка не зростає, відбувається лише «подовження термінів оплати».
Проте офіційна фінансова звітність компанії за перший квартал 2026 року свідчить про протилежне:
- Торгова дебіторська заборгованість зросла практично вдвічі: з 7,7 млрд рублів (I квартал 2025) до 14,476 млрд рублів (I квартал 2026).
- Чистий грошовий потік компанії став від'ємним і склав мінус 12,6 млрд рублів.
Підприємство фактично працює в мінус, вимиваючи обігові кошти, тоді як клієнти просто перестали платити за рахунками.
Загроза для банківської системи РФ
Криза неплатежів однієї компанії відображає лячну макроекономічну тенденцію. За даними Росстату, на 1 січня прострочена дебіторська заборгованість у РФ становила 7,7 трлн рублів. Усього за один місяць, до кінця січня, вона підскочила до 8,2 трлн рублів.
Масові неплатежі між підприємствами неминуче перекладаються на банківський сектор. Компанії, не отримавши гроші за свою продукцію, не можуть розрахуватися за кредитами і взяти нові позики на закупівлю сировини.
За офіційними даними російського Центробанку, обсяг проблемних кредитів юросіб становить близько 12%, проте реальні цифри, за оцінками незалежних аналітиків, можуть сягати 25%. Держава та бізнес продовжують приховувати масштаби кризи за допомогою «кругової поруки», розуміючи, що каскадні банкрутства великих підприємств здатні розірвати банківську систему Росії зсередини.
Читайте також: Мільйони від Кремля: як РФ фінансувала скандальний «закон Ківалова-Колесніченка»