ТЦК, депортація та спільні патрулі: вся правда про нову угоду між Україною та Польщею

Робота ТЦК та мобілізація в Польщі: юридичний аспект

Одним із найгостріших питань стало припущення про те, що представники Територіальних центрів комплектування (ТЦК та СП) зможуть вручати повістки на території Польщі. Юрист наголошує: це виключено.

Стаття 2 угоди чітко визначає перелік компетентних органів, які мають право на взаємодію. З боку України до нього входять:

Читайте також: Замах на Трампа, іранський ультиматум та палаючий Туапсе: хроніка світового абсурду

• МВС та Національна поліція;
• Державне бюро розслідувань (ДБР);
• Служба безпеки України (СБУ);
• НАБУ та Бюро економічної безпеки;
• Державна прикордонна служба.

ТЦК та СП є структурами Міністерства оборони і не входять до цього списку. Більше того, предметом угоди є виключно боротьба з кримінальними та адміністративними правопорушеннями (крадіжки, торгівля людьми, наркотрафік, порушення ПДР та кіберзлочинність). Мобілізаційні заходи не належать до сфери дії цього документа.

Повноваження українських правоохоронців за кордоном

Угода передбачає створення спільних робочих груп, обмін офіцерами зв'язку та навіть спільні патрулі. Проте стаття 18 прямо встановлює: співробітники однієї країни під час перебування на території іншої не мають владних повноважень.

Це означає, що українські поліцейські в Польщі:

• не можуть самостійно проводити затримання;
• не мають права на обшуки;
• не можуть підміняти собою польську поліцію.

Їхня роль має виключно допоміжний характер і спрямована на оперативну перевірку даних та профілактику злочинності в умовах масштабної міграції.

Екстрадиція та захист прав людини

Багатьох хвилює питання видачі осіб, які переховуються від мобілізації. Микола Гольбін нагадує, що міжнародне право та базовий договір про правову допомогу між Україною та Польщею від 1993 року забороняють екстрадицію за правопорушення, які є виключно військовими (наприклад, ухилення від призову).

Будь-яке рішення про екстрадицію ухвалюється виключно польським судом, а не поліцією. Суд зобов'язаний перевіряти докази і може відмовити у видачі, якщо запит має політичну мотивацію або якщо в Україні неможливо забезпечити справедливий судовий розгляд в умовах війни.

Депортація та статус тимчасового захисту

На сьогодні наявність статусу тимчасового захисту (діє до 4 березня 2027 року) є серйозним бар'єром для примусового повернення. Однак громадянам необхідно враховувати важливий дедлайн:

• До 31 серпня 2026 року всі власники статусу тимчасового захисту в Польщі зобов'язані пройти верифікацію — підтвердити свою особу чинним закордонним паспортом у муніципальних органах.

Втрата статусу захисту внаслідок порушення правил перебування або скоєння тяжких злочинів робить особу вразливою для депортації. При цьому особи, які незаконно перетнули кордон нещодавно і були одразу затримані, можуть бути повернуті в «турборежимі» за спрощеною процедурою взаємодії прикордонних служб.

Підсумовуючи: нова угода — це інструмент для боротьби з криміналом та прискорення обміну даними в епоху цифрових злочинів. Для громадян, які легально перебувають у Польщі та не порушують місцеве законодавство, ризики залишаються мінімальними.

Читайте також: Автопарк на 20 мільйонів: розкішне життя родини очільника сервісного центру Миколаєва