Іран та США: Крихке перемир'я без остаточного миру, або Чому нафта не стабілізується
Заява про нібито рамкову угоду між США та Іраном, яка передбачає розблокування Ормузської протоки, викликала неоднозначну реакцію та здивування, зокрема для Ізраїлю. Попри заяви Дональда Трампа про близькість до угоди, реальний стан справ залишається невизначеним, з багатьма аспектами, що потребують узгодження, як зазначає аналітик Валентин. Його слова свідчать про те, що подібні заяви про «домовленості» вже звучали раніше, але жодного прогресу досягнуто не було.
Аналітик наголошує на відсутності взаємної довіри між сторонами, що робить будь-які перемир'я вкрай крихкими. Невирішеність конфліктів, зокрема ситуація навколо Лівану та ядерної програми Ірану, а також потенційні інвестиції в 300 мільярдів доларів, залишаються ключовими темами. Всі ці фактори вказують на високу ймовірність подальшої ескалації, а не стабільного миру. Ситуація з нібито «збитим апачем» і подальшими пострілами демонструє, як один інцидент може призвести до загострення конфлікту.
Читайте також: Європейський Союз офіційно відкриває перший раунд переговорів про вступ України та Молдови
Недовіра та невирішені питання як головні перешкоди
Сполучені Штати, незважаючи на зусилля Дональда Трампа, не мають повного контролю над ситуацією, а коаліція, яка включає США та Ізраїль, не може ефективно впливати на Іран. Витоки інформації щодо можливого миру, хоч і підняли фондовий ринок, не змінюють фундаментальної проблеми: відсутність довіри між сторонами. Іран, у свою чергу, має асиметричні інструменти впливу, а США — важелі тиску. Примітно, що під час цих подій Америка стала найбільшим експортером нафти, обійшовши Саудівську Аравію.
Вибори, що наближаються в США, спонукають Трампа шукати швидких рішень, однак kondisi війни та тиску на ціни не сприяють якісному проведенню виборчої кампанії. Іран, ймовірно, прагне досягти миру для розблокування заморожених активів, умовного припинення ядерної програми та отримання компенсацій за руйнування, а також стримування Ізраїлю у діях проти своїх проксі-сил. Ізраїлю це не до вподоби, але повне згортання ядерної програми Іраном, хоч і бажане, видається малоймовірним.
На думку аналітика, найімовірніший сценарій — це не мир, а пролонгація перемир'я на 60-180 днів з певними «плюшками» для Ірану, такими як часткове розмороження активів. Америка, зі свого боку, може отримати тимчасове розблокування Ормузської протоки, але Іран збереже можливість тиску на неї. Повне зняття санкцій США, ймовірно, не надасть, а Іран продовжить тримати Ормуз під контролем. Сторони потребують передишки, але глибинна недовіра та відсутність умов для миру триматимуть регіон у стані напруженості ще довго.
Будь-яка угода, навіть тимчасова, буде корисною для України в контексті зниження цін на нафту. Однак, корінні причини конфлікту залишаються невирішеними: Іран не отримав бажаної сатисфакції, захисту своїх інтересів та відкриття ринків. США не досягли своїх цілей, оскільки війна в Ізраїлі не виявилася швидкою. Тому, хоча рамкова угода можлива, вона залишається крихкою і може розвалитися будь-якої миті через нові інциденти. Цінові «гойдалки» на нафті триватимуть ще довго, а до реального миру — далеко.
Читайте також: Держдепартамент США та UFC запускають масштабне партнерство у сфері спортивної дипломатії
«Фламінгова революція» в Албанії: як курортний проєкт зятя Трампа за $4 мільярди збурив балканську країну
Мобільний вантажний шиномонтаж для ЗСУ: як спецтехніка підтримує мобільність на фронті
Загадкова фігура в українській оборонці: яка роль Олександра Камишина та Рустема Умєрова
Оборона Часового Яру: бійці 24-ї ОМБр показали підземний побут та трофеї
За лаштунками «російського Давосу»: чому бізнес та економісти РФ готуються до колапсу
Війна повертається додому: як глибокі удари ЗСУ руйнують оборонний сектор та логістику РФ
Дніпро: Тисячоліття Судноплавства – Від Порогів до Сучасних Викликів
Польща на роздоріжжі: як процвітання породжує радикалізм та загрожує Україні
