Українців за кордоном та ФОПів чекають нові податкові зобов'язання: законопроект Мінфіну викликає обурення

Законопроект, який уряд зобов'язався зареєструвати у Верховній Раді до кінця серпня, передбачає запровадження поняття «податкове зловживання» та надання податковим органам права самостійно визначати реальну економічну суть господарських операцій. Це може дозволити податківцям на власний розсуд трактувати виплати на ФОПів як трудові відносини, що призведе до застосування значно вищих податкових ставок та штрафів. Крім того, документ пропонує переглянути критерії податкового резидентства, що створює ризики подвійного оподаткування для українців за кордоном.

Наслідки для ФОПів та бізнесу

Однією з найбільш резонансних пропозицій законопроекту є боротьба із так званими «зарплатними ФОПами» – підприємцями, які фактично виконують роль найманих працівників, але працюють за спрощеною системою оподаткування. Замість сплати 23% податків із заробітної плати, вони сплачують 6% як ФОП. Нові норми можуть дозволити податківцям класифікувати такі відносини як трудові, застосовуючи штрафну ставку у 30%. Крім того, законопроект обмежує можливість зменшення прибутку компаній до оподаткування за рахунок відсотків за кредитами від материнських іноземних структур, а також передбачає стягнення податку з різниці вартості при переміщенні активів за кордон, що може негативно вплинути на інвестиційний клімат.

Українці за кордоном під прицілом податківців

Зміни до критеріїв податкового резидентства є ще одним каменем спотикання. За новим законопроектом, українці, які перебувають за кордоном, можуть бути визнані податковими резидентами України за наявності хоча б однієї з ознак: власне житло, сім'я, ФОП, або перебування в Україні понад 183 дні. Це створює ризик подвійного оподаткування доходів, отриманих за кордоном, оскільки податки, сплачені в іншій країні, можуть вимагати сплатити і в Україні. Це особливо актуально для значної кількості українських громадян, які виїхали за кордон після початку повномасштабного вторгнення.

Критика та альтернативні пропозиції

Бізнес-асоціації, зокрема, Спілка українських підприємців та Європейська бізнес-асоціація, вже назвали запропонований текст «абсолютно неприйнятним», наголошуючи на правовій невизначеності та ризиках зловживань з боку контрольних органів. Експерти застерігають, що під виглядом євроінтеграції уряд намагається обмежити використання спрощеної системи оподаткування та збільшити штрафи. Натомість, команда Ярослава Железняка готує альтернативний законопроект, спрямований на закриття дір у державному бюджеті з інших джерел, а не за рахунок громадян та малого бізнесу. Зазначається, що українська редакція директиви містить значно гірші варіанти з можливих та додає «хотелки» української влади, відсутні в оригінальному документі ЄС. Також відсутні європейські винятки, наприклад, обмеження по кредитах до 3 млн євро, яке передбачене в директиві, але відсутнє в українському проекті.

«Запропоновані формулювання можуть поширюватися на широкий спектр звичайних господарських операцій, що створює правову невизначеність та ризики зловживань з боку контрольних органів. Окреме занепокоєння викликають податкові наслідки для фізичних осіб і платників єдиного податку, зокрема застосування підвищених ставок оподаткування та ризик примусового переходу на загальну систему оподаткування.»

Народний депутат Ярослав Железняк прогнозує, що законопроект у такому вигляді не набере необхідних 226 голосів у Верховній Раді та не буде винесений на розгляд комітету. Він також наголошує на необхідності проведення реформи податкової служби, яка тривалий час перебуває у стані хаосу, та скасування популістичних програм, які відтягують значні кошти з бюджету. Депутат також зазначає, що набагато ефективнішим шляхом наповнення бюджету є боротьба з тіньовою економікою, контрабандою та несплатою податків у таких сферах, як пальне, алкоголь, тютюн та ввезення автомобілів.