Шлях до миру завжди нелегкий
В українському суспільстві триває дискусія стосовно того яким саме має бути рух до миру на Донбасі.
Як правило, це дуже контроверсійні міркування. Тому, особисто я, віддаю перевагу думкам тих хто бере безпосередню участь у напрацьованні та втілені в життя тактики та стратегії досягнення миру і повернення тимчасово окупованих Росією територій.
От, сьогодні мені на очі потрапила свіжа колонка глави офісу Президента Андрія Єрмака на «Українській правді». Звісно, що усю переказувати немає сенсу. Зверну увагу лише на ті моменти, які мені видалися важливими. Мене тішить той факт, що українська влада не збирається йти на поступки Кремлю в «політичному питанні», яке так затято останній намагається протиснути вже тривалий час: «…Україна продовжує наполягати на тому, що демократичні вибори місцевого самоврядування за стандартами ОБСЄ в ОРДЛО можливі лише після повної деокупації та забезпечення повноцінної діяльності органів влади України, політичних партій, ЗМІ та міжнародних спостерігачів на всій території Донбасу без жодних обмежень».
Також керівництво нашої держави продовжує робити акцент на «гуманітарній складовій» у питанні досягнення миру на Донбасі: обмін полоненими, відкриття КПВВ, збільшення можливостей для українських абітурієнтів із тимчасово окупованої території вступати до українських вищих навчальних закладів, розмінування. Якщо про перших три моменти ми маємо хоча б якусь інформацію в ЗМІ, то про розмінування такої інформації обмаль. В колонці ж Єрмака йдеться про 20 узгоджених ділянок розмінування. Кому доводилося бути на Донбасі, той усвідомлює яку загрозу ставлять не лише російського снайпера, але й підступно поставлені міни.
На питанні припинення вогню зупинятися довго не буду. Оскільки, як показує досвід багаточисельних дискусій, в цьому питанні кожен воліє залишитись при своїй думці. Але глава ОП правий, що кількість бойових втрат та число загиблих цивільних істотно скоротилася.
Також мене тішить той факт, що Україна не планує рухатися в миротворчому процеси в односторонньому порядку, не звертаючи увагу на бездіяльність Росії: «не варто забувати, що шлях до миру — це рух двох сторін, і Росія має пройти свою частину цього шляху».


Вихід за межі продуктивності: як знайти радість та сенс у сучасному світі
Комета знищила давнє поселення: нові докази катастрофи 12,800 років тому
Джессіка Малаті Рівера: Як наука та лідерство поєднуються в часи інформаційної війни
Hermes Agent: Як підключити десктопну версію до віддаленого сервера для ефективної роботи
Федоров: від технократа до мішені Банкової. Аналіз політичного шляху міністра
Чому Угорщина продовжує ворожу політику щодо України: аналіз причин
Таїсія Хвостова: Про розлучення, втрату близьких та війну у рідному місті
Росія модернізувала повітряні мішені у ударні дрони: чим небезпечний «Дань-М»













