Уявний «дух Анкориджа», який мав би вирішити конфлікт між Росією та США, виявився лише ілюзією, породженою кремлівськими наративами. Росія сподівалася, що угода, досягнута під час зустрічі Дональда Трампа з Володимиром Путіним в Анкориджі, вирішить війну на її користь і принесе значні фінансові вигоди США. Однак, майже рік потому, стало очевидним, що такого «духу» ніколи не існувало за межами кремлівських кабінетів. Навіть радники Путіна визнають, що подібні формулювання не вживалися, а сама ідея поступово «протухла».
Натомість, Україна продемонструвала зовсім іншу динаміку. Замість очікуваної капітуляції, українські сили проводять успішні операції, завдаючи ударів по російській логістиці, нафтопереробних заводах та експортних потужностях. Європа та Україна відкинули початкові російські вимоги, розробивши власний план, який передбачає замороження фронту на певній лінії, збереження української армії та жорсткі гарантії безпеки за підтримки Заходу. Це викликає занепокоєння у Москві, адже замість очікуваної капітуляції Києва, Росія отримала заморожений конфлікт і потужну українську армію.
Читайте також: Токіо посилює безпеку: Посол Японії розповів про військові загрози РФ та нові рамки оборонної співпраці з Україною
Переосмислення «духу Анкориджа» та реалії війни
Російська влада, усвідомлюючи провал початкової стратегії, намагається адаптуватися. Заяви про те, що «все залежить від дій героїв на фронті», свідчать про розуміння того, що військова сила залишається ключовим елементом. Однак, реальність на полі бою виявилася зовсім іншою, ніж прогнозувала Москва. Українські сили успішно відбивають території, а удари по російській логістиці стають дедалі ефективнішими.
«Київ шукає всі можливі двері відкрити і закриті, аби тільки сісти за стіл. Кремль навіть власного перевіреного гінця відправляє назад ні з чим.»
Україна, зі свого боку, демонструє готовність до переговорів, але з позиції сили. Відкритий лист Володимира Зеленського до Володимира Путіна з пропозицією зустрічі, повного перемир'я та обміну всіх на всіх, підкреслює цю позицію. На відміну від російських вимог про здачу територій, українська пропозиція базується на реаліях фронту. Навіть візит Романа Абрамовича до Києва, який мав передати сигнал Путіну, не змінив української позиції: Донбас не буде відданий.
Українська ініціатива та західна підтримка
Українська дипломатія активно працює над зміцненням міжнародної підтримки. Розмови з представниками Дональда Трампа, які називають українську позицію позитивною, свідчать про зростання довіри та розуміння з боку США. Це створює додаткову легітимність для України в очах західних еліт, навіть тих, хто виступає за інші шляхи врегулювання конфлікту. Відмова від компромісів щодо територіальної цілісності та інтеграції в європейські структури зміцнює позиції України на міжнародній арені.
На відміну від цього, Росія стикається з наростаючим тиском. Удари по російській економіці, включаючи нафтові термінали та кораблі, свідчать про ефективність української стратегії. «Дух Анкориджа» як інформаційна операція провалився, оскільки реальність на фронті і стійкість України виявилися сильнішими за кремлівські мрії. Москва, яка сподівалася на швидку капітуляцію Києва, тепер змушена шукати нові шляхи, але без значних успіхів.
Читайте також: Без їжі та боєприпасів: окупанти покидають позиції на Кінбурнській косі, – ISW