Польща робить ставку на важку техніку, незважаючи на військову реальність: Аналіз пріоритетів озброєння

Новини

13.06.2026 12:31

Игорь Блохин, джерело: «Facenews»

Новини

Аналітична стаття розглядає стратегічні пріоритети Польщі у сфері оборони, аналізуючи контракти на закупівлю важкої бронетехніки та відносно скромні інвестиції в безпілотні системи. Експерти вказують на диспропорцію та лобістські інтереси, що можуть впливати на оборонну політику країни, а також на потенційні наслідки для безпеки Польщі та України.

У 2025 році Польща продовжила масштабну програму переозброєння, надаючи пріоритет закупівлі важкої бронетехніки. У березні було підписано контракт на 111 бойових машин піхоти «Барсук» вартістю близько 1,8 мільярда доларів. Варшава також уклала другий великий контракт з Південною Кореєю на 180 танків K2 загальною вартістю приблизно 6,5 мільярда доларів, з яких 61 одиниця має бути вироблена на польських заводах. Додатково, було укладено угоду на 80 бронетранспортерів RСama L на суму близько 1,2 мільярда доларів.

На тлі цих масштабних закупівель, дронова компонента оборони у 2025 році виглядала значно скромніше. У травні Польща підписала рамкову угоду на постачання до 2035 року близько 1000 комплектів ударних дронів Warmade. Проте, перший виконавчий контракт, укладений у грудні 2025 року, стосувався лише 360 одиниць на суму приблизно 27 мільйонів доларів. Загалом, до 2035 року мова йде про близько 10 000 дронів-камікадзе, що викликає запитання щодо адекватності таких обсягів для сучасних бойових дій.

Недооцінка дронової компоненти та приоритети оборони

У 2025 році вже було очевидно, що сучасна війна вимагає акценту на зв'язці «піхота — розвідка — зв'язок — ударні дрони», а не лише на бронетехніці. Однак, у 2026 році, в рамках європейської програми Safe, Варшава знову зробила ставку на важку техніку, підписавши контракти на 28 мільярдів євро. Водночас, ударна дронова компонента залишається другорядною: Польща замовляє лише 12 розвідувально-ударних систем Gladius. Сама концепція застосування Gladius викликає сумніви через високі ризики виявлення та знищення в умовах насиченого дронами фронту та постійної розвідки противника.

«При всём уважении к этому медиа, но я должен задать вам такую загадку. Знаете ли вы, сколько дронов ежедневно использует каждая из сторон? Тактических дронов? Хорошо, отвечаю. Более тысячи украинская сторона и сторона Российской Федерации используют FPV, то есть базовые тактические дроны. Часто Dualuse, то есть адаптированные дроны, которые один из моих предыдущих выступающих назвал игрушечными. Да, игрушечный дрон может убивать. Представляете? Но теперь я спрошу вас, какова эффективность этих дронов? Все, кто тут сидит, скажут, что я видел только миссии, завершённые успехом. Правда? Ну, просто потому, что Twitter не показывает провальные миссии дрона. Так вот, отвечаю вам, от 4 до 5% реальная эффективность дроновых систем.» — Генерал Веслав Кукула, начальник Генштабу Польщі.

Генерал Веслав Кукула, начальник Генштабу Польщі, відомий своїм скептицизмом щодо дронів, вважає, що цілі досягають лише близько 5% запущених дронів. Однак, видання Defense News зазначає, що ефективність дронів значно залежить від підготовки пілота: у новачків вона може становити близько 20%, а у досвідчених операторів – до 80%. Крім того, порівняння ефективності дронів з артилерією свідчить на користь безпілотників, враховуючи вартість снарядів та багатофункціональність дронів (розвідка, коригування, ураження на великих відстанях).

Незважаючи на це, диспропорція у фінансуванні, де на дрони виділяється в 100 разів менше коштів, ніж на танки та бронемашини, виглядає стратегічно небезпечною. Причиною такої ситуації, ймовірно, є лобіювання інтересів великих оборонних заводів, які мають значний політичний вплив завдяки створенню робочих місць та завантаженню суміжних галузей промисловості. Малі виробники дронів не можуть конкурувати з цими лобістськими можливостями.

Політичні мотиви та український контекст

Аналізуючи українсько-польські відносини, експерти вказують, що суперечки навколо історичних питань, зокрема присвоєння бойовому підрозділу імені Героїв УПА, мають політичний підтекст. Це використовується для мобілізації електорату перед виборами, зокрема, через тему «загрози з боку України». Така риторика, на жаль, вигідна для російської пропаганди, яка десятиліттями працює над роз'єднанням українського та польського народів.

Експерти наголошують, що ставлення до національних символів та історичних постатей може відрізнятися. Якщо в Україні Степан Бандера сприймається насамперед як символ боротьби за незалежність, то в Росії «символ 9 травня» перетворився на інструмент погрози. Важливо розуміти, що національні символи не мають спонукати до реваншизму чи агресивних територіальних претензій, як це демонструє сучасна Росія.

В контексті безпеки, існує три базові сценарії завершення російсько-української війни: крах путінської влади, заморозка бойових дій або падіння України. У перших двох сценаріях Україна залишається потужною державою з досвідченою армією та сучасним оборонно-промисловим комплексом, яка вже інтегрована в архітектуру безпеки інших держав. Вона може відігравати ключову роль у протидії російському впливу в Африці та на Близькому Сході, зміцнюючи позиції Європи та США.

Якщо ж Україна зазнає поразки, на кордонах Польщі опиниться Росія або маріонеткова держава Кремля. Це створить пряму загрозу для Польщі та всього східноєвропейського регіону. Польське суспільство, яке відкрило двері мільйонам українських біженців і надало значну військову допомогу, не має допустити, щоб історичні розбіжності стали інструментом розбрату, яким скористається ворог.

Сильна, незалежна та озброєна Україна є стратегічною глибиною безпеки Польщі. Вона виграє час для переозброєння, стримує найбільшу військову загрозу для Східної Європи та демонструє здатність протидіяти російському впливу. Тому, свідоме псування відносин з Україною заради короткострокової політичної вигоди є вкрай сумнівною стратегією для Варшави. Російська пропаганда активно використовує будь-які суперечності між країнами, тому збереження міцного союзу є ключовим для безпеки обох держав.