Україна на межі фінансової прірви: бюджетний дефіцит сягає мільярдів, а реформи стоять

Новини

19.08.2026 13:52

Игорь Блохин, джерело: «Facenews»

Новини

Ситуація з публічними фінансами в Україні є вкрай тривожною, що ставить країну на межу фінансової прірви. Таке попередження прозвучало не від опозиції, а від представника коаліції, голови комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева. Перший заступник голови цього ж комітету Ярослав Железняк підтверджує серйозність діагнозу, але наголошує, що проблема не нова і її причини криються у діях чи бездіяльності влади впродовж останніх років.

Як повідомив Данило Гетманцев 18 серпня, основні причини нинішньої кризи включають невиконання бюджету в дохідній частині, певні невиважені рішення у сфері оборони та уповільнення розвитку економіки. За його словами, це призведе до проблем з виконанням усіх зобов'язань та отриманням підтверджених міжнародних коштів. Невиконання зобов'язань перед міжнародними партнерами, такими як МВФ або ЄС, значно поглибить кризу. Гетманцев закликав до негайного голосування за всі необхідні зобов'язання протягом пленарного тижня та закликав забути про політику, оскільки країна перебуває "за крок до прірви".

Причини фінансової кризи: дефіцит бюджету та економічні виклики

Ярослав Железняк деталізував ключові фактори, що призвели до поточної ситуації. По-перше, це невиплата коштів військовим. За останніми даними, дефіцит бюджету на потреби армії до кінця року сягає щонайменше 200 мільярдів гривень, а за оцінками Рахункової палати – навіть 365 мільярдів гривень. Це констатований дефіцит, без урахування можливого зростання зарплат військовослужбовцям.

По-друге, сповільнення економіки. Це проявляється не лише у прогнозах, але й у статистиці митних надходжень. Обстріли портів, залізниці та логістичних хабів, а також проблеми з експортом, зокрема аграрним, призводять до падіння надходжень. Втрата валютної виручки через обстріли елеваторів ворогом ще більше посилює проблему. Ці митні та податкові надходження є головним ресурсом для військових видатків, яких і так не вистачає.

По-третє, невиконання міжнародних зобов'язань. Багато законів, необхідних для отримання коштів від МВФ та ЄС (зокрема, в рамках Ukraine Facility), залишаються без руху. Наприклад, закон про електронні платформи, який мав бути підписаний президентом ще 65 днів тому, досі не має цього статусу. Законопроєкт про реформування ДБР, пов'язаний з європейськими грошима, лежить без розгляду більше року. Заходи, спрямовані на боротьбу з корупцією, посилення НАБУ та САП, а також скасування податкової амністії, також не виконуються. Попри наради прем'єр-міністра, ситуація з виконанням зобов'язань залишається катастрофічною.

Наслідки та можливі сценарії виходу з кризи

Невиконання зобов'язань перед міжнародними партнерами може призвести до значного поглиблення фінансової кризи. Влада стоїть перед вибором двох основних сценаріїв: скорочення видатків, що, ймовірно, не торкнеться популістських програм, або пошук додаткових ресурсів. Останнє означатиме або підвищення податків, або більш ефективне використання наявних ресурсів. Це включає детінізацію виробництва цигарок, палива, алкоголю, зупинення виведення коштів за кордон, збір податків з нелегальних казино, а не лише блокування карток громадян. Бізнес також пропонував шляхи підтримки, такі як страхування військових ризиків чи кредитування, але ці питання почали обговорювати лише на п'ятому році війни.

Железняк нагадав, що рік тому під час ухвалення бюджету він попереджав про невідповідність цифр та майбутній дефіцит, але тодішня відповідь була "Якось буде". Через півроку, під час внесення змін до бюджету, він знову вказував на брак коштів на зарплати військових, прогнозуючи кризу у жовтні. Ці попередження були проігноровані, і лише тепер влада, схоже, усвідомила брак грошей у бюджеті.

«Мені дуже подобається оця частина, коли у нас представників влади різко, коли у них там є формальне 228 голосів плюсчотири групи, включені з ОПЗЖ, не можуть навіть самостійно щось проголосувати і закликають до єдності і забути про політики. І знаєте, коли нам кажуть: "Давайте забудемо про політику", це і є от головна, ну, умовно головний прийом політики у перекладі. Це означає: "Не питайте, хто винен. Давайте проголосуємо мовчки і, ну, неважливо те, що завтра президент знову оголосить якийсь свій популістичний там план по роздачі грошей". Це ж не політика. А ось коли вам задають питання, як так сталося і хто за це понесе відповідальність, ну тут просять не займатися політикою.» — Ярослав Железняк.

Більшість міжнародних зобов'язань, що стоять на кону, стосуються боротьби з корупцією, реформи ДБР, посилення НАБУ та САП, детінізації. Ці заходи могли б швидко залучити кошти в бюджет, наблизити євроінтеграцію та допомогти врятувати країну від фінансової прірви. Однак, це наштовхується на небажання влади боротися з корупцією, яка, на думку Железняка, і призводить до крадіжок з бюджету та поглиблення кризи. Він вважає, що головний план влади – це "маршрут до прірви", який їм вдається реалізувати стабільно та системно щороку.