З початку 2026 року Україна завдала 81 удару по 28 російських нафтопереробних заводах та інших об'єктах паливної інфраструктури. Загалом, за підрахунками OSINT-дослідника Клемана Молена, атаковано 130 об'єктів, що призводить до значних збитків для російської економіки, які не можуть компенсувати навіть зростання цін на нафту.
Масштаби ударів та їх наслідки
Серед 20 найбільших російських НПЗ Україна атакувала 17. Деякі підприємства, зокрема Рязанський, Орський та Пермський НПЗ, зазнали дуже серйозних пошкоджень. Ярославський НПЗ був атакований шість разів, Ільський, Саратовський, Сизранський та Туапсинський — по п'ять разів кожен. По чотири удари припали на НПЗ у Кстово, Волгограді, ТАІФ у Нижньокамську та Башнефть в Уфі.
Повторювані удари суттєво затримують ремонт критично важливого обладнання, що ускладнює відновлення роботи підприємств. Окрім самих НПЗ, Україна також атакує розташовані біля них нафтосховища, частини інфраструктури транспортування палива (11 атак), нафтобази (26 атак) та нафтоналивні порти (11 атак). Ці дії, зазначає дослідник, відіграли значну роль у поточному паливному кризі в РФ.
Ефективність стратегії ударів
Клеман Молен відзначає ефективність підходу повторюваних ударів, які не дозволяють російській стороні вводити підприємства в експлуатацію, незважаючи на відносно швидкі темпи ремонтів. Дослідник вважає найбільш ефективними саме удари по ключових вузлах НПЗ, а не по резервуарах з нафтою, хоча останні й привертають більше уваги ЗМІ через візуальний ефект.