Нацбанк України робить найбільшу лібералізацію валютних операцій з початку війни

Основні нововведення включають значне збільшення лімітів на купівлю безготівкової валюти, можливість зняття більших сум готівки з валютних рахунків, спрощення розрахунків за кордоном з гривневих рахунків, а також нові можливості для бізнесу, зокрема, пов'язані з підтримкою Збройних Сил України. Експортерам також надано більше гнучкості у виконанні контрактних зобов'язань.

Збільшені ліміти та нові можливості для громадян

Ліміт на купівлю безготівкової валюти зріс у чотири рази – з 50 000 до 200 000 гривень на місяць. Ці кошти тепер можуть бути використані не лише для купівлі доларів, а й для придбання банківських металів та іноземних цінних паперів. Це надає громадянам легальну можливість диверсифікувати свої заощадження та захистити їх від девальвації. Разом з тим, існує ризик, що це може стимулювати переведення коштів у долар замість гривні, створюючи тиск на валютний ринок та конкуренцію з гривневими депозитами та ОВДП, які фінансують оборонні потреби.

Також удвічі збільшено ліміт на зняття готівки зі своїх валютних рахунків – до 200 000 гривень на день. Це підвищує зручність для тих, хто тримає готівкову валюту або перебуває за кордоном. Хоча цей крок має обмежений вплив на економіку, оскільки стосується вже наявних коштів, він надсилає важливий сигнал довіри до банківської системи.

Розрахунки за кордоном з гривневих рахунків також були збільшені вдвічі, до 200 000 гривень на місяць, і тепер включають орендну плату за житло. Можливість оплачувати навчання, лікування та оренду напряму з гривні спрощує життя вимушеним переселенцям та студентам. З'явилася також нова опція прямого Swift-переказу з валютного рахунку для великих платежів, що є технічною зручністю для економіки та легальним каналом руху капіталу.

Для тих, хто проживає за кордоном, ліміт на витрати було збільшено до 500 000 гривень на місяць, що покриває і оренду житла. Це значно спрощує легальну оплату проживання для релокантів, хоча й може зменшувати стимул для повернення коштів в Україну.

Підтримка бізнесу та стимулювання донатів на армію

Для бізнесу запроваджено нові, більш гнучкі ліміти. Фізичним особам, що ведуть підприємницьку діяльність, підняли готівкові ліміти до 200 000 гривень на день як по гривні, так і по валюті. Водночас, гривневими корпоративними картками за кордоном можна витрачати до 140 000 гривень на місяць, що полегшує оплату робочих витрат у відрядженнях.

Витрати за кордоном за допомогою гривневих бізнес-карток зросли майже втричі – зі 150 000 до 400 000 гривень на місяць. Це суттєво полегшує імпорт послуг, оплату програмного забезпечення, реклами та підписок для підприємців, особливо малого бізнесу.

Найбільш цікавим нововведенням є додатковий ліміт для компаній, які здійснюють донати на підтримку ЗСУ та Нацгвардії. Такі компанії отримують право вивести дивіденди або погасити борги на суму зроблених донатів, за умови підтвердження аудитом «великої четвірки». Це створює прямий стимул для бізнесу підтримувати обороноздатність країни, а валюта фактично стає вільною для таких цілей.

Експортерам нарешті дозволили нормально виконувати контрактні зобов'язання, сплачуючи неустойки, бонуси чи відшкодування іноземним партнерам до 10% вартості поставленого товару за рік. Це сприяє підвищенню довіри контрагентів та зміцненню репутації українських експортерів, що є єдиним пунктом, який працює на покращення платіжного балансу.

Оцінка нововведень та висновки

Запроваджені нововведення, що були реалізовані через меморандум із МВФ та стратегію валютної лібералізації, спрямовані на створення більш вільного фінансового середовища. Хоча виведення капіталу на інвестиції за кордон та тиск на платіжний баланс є двома сторонами однієї медалі, загалом оцінка цих кроків є позитивною. Вони стимулюють інвестиційну культуру та надають українській економіці можливість «подихати», особливо з урахуванням отриманої макродопомоги.

Аналітики зазначають, що попри розширення можливостей, українська економіка все ще потребує системних змін для стимулювання інвесторів та розвитку. Існують питання щодо ефективності державної політики у сферах відшкодування, тарифів та інвестицій в енергетику. Проте, загалом, ці кроки розглядаються як початок до відновлення економічного порядку та стимулювання як внутрішніх, так і зовнішніх інвестицій. Перспектива розвитку інвестиційного рахунку та підготовка до пенсійного забезпечення в умовах солідарної системи, що перебуває у складному стані, також виглядають актуальними для майбутнього.