5 серпня ворожі сили завдали удару по п'яти розподільчих центрах продуктових мереж поблизу Києва. Внаслідок атаки згоріли склади разом з товарами. Через кілька днів виробники знищених товарів отримали листи з додатковими угодами, які зобов'язують їх оплачувати збитки наступного разу. Ці документи, що потрапили до редакції "Економічної правди", свідчать про зміну правил гри на ринку.
Зараз діє така схема: виробник доставляє товари до розподільчого центру мережі. З моменту прийняття на склад, власником товару стає супермаркет, хоча гроші виробник отримує не одразу, а з відстрочкою в 30-50 днів. Якщо виробник хоче отримати кошти швидше, він має надати знижку 3-5%.
Нові умови: відмова від відповідальності чи ультиматум?
У випадку знищення або пошкодження товару внаслідок атаки, мережі пропонують включити до договорів пункти, за якими виробники не отримають половину вартості знищеного. Найбільша мережа України йде далі, вимагаючи, щоб постачальники брали на себе всі ризики від російських ударів. При цьому, якщо товар знищено, мережа може взагалі анулювати перехід права власності, фактично повертаючи відповідальність за нього виробнику, навіть якщо він вже перебував на складі.
Відмова від підписання таких додаткових угод означає припинення співпраці з найбільшими гравцями ринку, що для виробників може дорівнювати втраті половини продажів. Це ставить постачальників перед вибором: підписати угоду на невигідних умовах або втратити значну частину ринку. Аргумент мереж про "партнерство" та "допомогу один одному" зіштовхується з реальністю, де одна сторона фактично не може відмовитися від співпраці.
Представники мереж, коментуючи ситуацію, називають це пошуком "збалансованої моделі розподілу надзвичайних ризиків", які не залежать від жодної зі сторін. Однак, фактично, це означає, що одна сторона (виробник) втрачає значну частину коштів, а інша (мережа) – нічого. Конкретних поступок від мереж, таких як скорочення термінів оплати чи перегляд цін, в обмін на прийняття ризиків, журналістам отримати не вдалося.
Як це вплине на кінцевого споживача
Для виробників, які погодяться покривати збитки, єдиний вихід – закласти ці витрати у вартість продукції. Це призведе до зростання цін на товари в магазинах. Якщо ж мережі не погодяться на підвищення цін, прибуток виробників зменшиться, що може спричинити скорочення виробництва, зменшення асортименту або, як наслідок, ще більше зростання цін. Таким чином, питання оплати воєнних збитків фактично вирішується біля каси кожного покупця.
Реакція держави та вимоги
Виробники вже двічі зверталися до держави за врегулюванням цієї проблеми. У середині серпня відбулася зустріч у міністерствах за участю представників мереж та галузевих асоціацій, яка не принесла результатів. Наприкінці минулого тижня зустріч у Офісі Президента також не дала жодних домовленостей, оскільки деякі представники торговельних мереж заявили, що вперше чують про проблему і не мають наміру брати участь у подібних обговореннях.
Незважаючи на це, обидві сторони – і виробники, і торговельні мережі – висловлюють потребу в державному механізмі врегулювання. Йдеться про запровадження державного страхування воєнних ризиків для складів, розподільчих центрів та товарів у транзиті. Такий механізм існує, але ним користується невелика кількість бізнесів. Відтак, народний депутат Ярослав Железняк висунув три вимоги до уряду:
- Запуск держстрахування: Повноцінно запустити державне страхування воєнних ризиків для складів, розподільчих центрів та товарів у транзиті. Це ідея, яка обговорюється роками, і для цього вже існує закон.
- Заборона перекладання ризиків: Ввести законодавчу заборону на перекладання воєнних ризиків між сторонами договору. Це має бути чітка державна політика.
- Розслідування Антимонопольним комітетом: Антимонопольному комітету України провести розслідування щодо одночасної зміни великими мережами умов договорів, що може свідчити про змову.
Народний депутат звернувся до Кабінету Міністрів, Міністерства економіки та Міністерства стратегічних галузей промисловості з надією на оперативне реагування, адже питання стосується мільйонів українців, які відчують наслідки невирішеної ситуації на полицях магазинів.