Проблема фінансового забезпечення українських військових стає дедалі гострішою. Багато військовослужбовців, які тривалий час перебувають на службі, отримують заробітну плату, яка ледь сягає мінімальної. Наприклад, зарплата охоронця в супермаркеті може бути вищою, ніж у захисника України. Це змушує військових шукати додаткові джерела доходу, щоб покрити найнеобхідніші витрати, такі як оренда житла, комунальні послуги та харчування.
Якщо раніше військові, які не перебували безпосередньо на нульових позиціях, отримували близько 20 000 гривень, то з літа цього року їм додали ще 10 000 гривень. Однак, за словами військових, цієї суми все ще недостатньо для покриття базових потреб, не кажучи вже про підтримку родини, допомогу побратимам чи придбання додаткового спорядження. Така ситуація змушує військовослужбовців шукати підробітки, жертвуючи власним сном, здоров'ям та часом, проведеним з родиною.
Життя на дві роботи: історії військових
Олексій, військовослужбовець, який служить у Києві, отримує близько 30 000 гривень, враховуючи додаткову винагороду. Однак, після оплати оренди квартири (17 000 грн), залишається лише 13 000 гривень, яких недостатньо на комунальні послуги, харчування та інші витрати. Тому Олексій змушений підробляти охоронцем. Він зазначає, що зарплата охоронця в АТБ вища, ніж у військового, що є принизливим.
Серед його побратимів багато тих, хто працює таксистами вночі. Проблема сім'ї є основною причиною, чому військові змушені шукати додаткові заробітки. Навіть військові, які отримали поранення і переведені на тилові посади, стикаються з подібними фінансовими труднощами. Система не завжди дозволяє їм повернутися на бойові позиції, тому вони опиняються в тилу, живучи на відкладені кошти, але при цьому спеціалісти, які є критично важливими для армії (фінансисти, юристи, IT-спеціалісти), отримують зарплату, яка не відповідає їхній кваліфікації та вартості життя в містах.
Віталій, військовослужбовець, який також займається UX/UI дизайном, отримує близько 32 000 гривень, але коштів катастрофічно не вистачає. Він бачить у цій роботі не лише спосіб заробітку, а й можливість для розвитку. Володимир, офіцер Сил безпілотних систем, має зарплату близько 37 000 гривень, але це не заважає йому паралельно працювати в IT, займатися кіберспортивними заходами та возити туристів на машині.
Роман, колишній бойовий медик, який три роки провів на бойових, тепер служить у Києві і отримує близько 30 000 гривень. Він також таксує, щоб забезпечити гідне життя своїй родині. Найбільшою проблемою для нього є не втома, а втрата часу, який він міг би приділити сім'ї. Олександр, який через стан здоров'я опинився на тиловій посаді, отримує 25 000 гривень і навчається програмуванню, щоб мати додатковий дохід.
Реакція командування та масштаб проблеми
Командування здебільшого виступає проти того, щоб військовослужбовці працювали на інших роботах, оскільки це офіційно заборонено. Військові намагаються тримати цю інформацію в таємниці. Масштаб проблеми свідчить про те, що такі випадки не є поодинокими, а радше масовим явищем. Багато військових, рятувальників та медиків стикаються з подібними фінансовими труднощами, що вказує на системну проблему забезпечення захисників держави.