Чому крадіжка ковбаси карається суворіше за корупцію: Розбір українського правосуддя

Так, порушення правил військового обліку за статтями 210 та 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення може призвести до штрафів від 17 000 до 25 500 гривень. Водночас, ухилення від військового обліку, що підпадає під статтю 337 Кримінального кодексу України, передбачає відповідальність від 5 100 до 8 500 гривень (300-500 неоподатковуваних мінімумів по 17 гривень). При цьому, кримінальне правопорушення, яке за логікою має бути більш суворим, на практиці виявляється менш караним, ніж адміністративне.

Парадокси покарань: від крадіжки ковбаси до корупції

Гострою проблемою є невідповідність покарань за крадіжки та корупцію. Закон України про кримінальну відповідальність за крадіжку (стаття 185 КК України) під час воєнного стану передбачає жорсткіші покарання. Навіть невелика крадіжка може кваліфікуватися за четвертою частиною цієї статті, що передбачає позбавлення волі від 5 до 8 років, особливо якщо особа вже має судимість або це повторний злочин. Наприклад, мати-одиначка зі Львівщини, яка вкрала продукти на 575 гривень, отримала 5 років та 1 день позбавлення волі через попередній умовний термін. Інший випадок в Одеській області, коли молодий чоловік за крадіжку ковбаси отримав 5 років, до яких було додано термін за попереднім умовним вироком. Поріг для кримінальної відповідальності за крадіжку становить близько 3 328 гривень, тоді як під час воєнного стану застосовується одразу тяжка кваліфікація.

Читайте також: Смерть військового в київській лікарні: службова недбалість чи системні проблеми?

На противагу цьому, покарання за корупційні злочини, такі як отримання хабаря (ст. 368 КК України), привласнення та розтрата майна (ст. 191 КК України) або зловживання владою (ст. 364, 365 КК України), часто виявляються значно м'якшими. Попри те, що формально покарання можуть сягати до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, на практиці більшість справ закінчуються штрафами (близько 97% у деяких категоріях) або умовними термінами, часто через угоди про визнання вини. Реальні терміни переважно отримують дрібні корупціонери або у випадках високого резонансу. Вищий антикорупційний суд (ВАКС) все частіше виносить умовні вироки, навіть у великих справах. Це пов'язано з тим, що для корупції потрібні доведення значного розміру збитків, прямого умислу та складна доказова база, тоді як крадіжка є злочином проти приватної власності, докази якого (камери, свідки) є більш доступними.

Гуманізація українського судочинства, зокрема застосування статті 75 КК України (звільнення від відбування покарання з випробувальним терміном), частіше використовується щодо корупціонерів, які співпрацюють зі слідством, мають пом'якшуючі обставини (вік, стан здоров'я, перше притягнення до відповідальності). Співпраця зі слідством розглядається як можливість уникнути суворого покарання. Натомість, злочини проти приватної власності, як-от крадіжка, не дозволяють здати інших осіб і вигідно піти на угоду.

Відповідальність за тілесні ушкодження та політична складова

Ще один приклад нерівності правосуддя стосується нанесення тілесних ушкоджень представникам ТЦК чи поліції. Такі дії, як правило, призводять до виговорів, штрафів або взагалі ігноруються. Однак, аналогічні дії у зворотному напрямку, тобто з боку представників влади, можуть мати серйозніші наслідки, включаючи кримінальну відповідальність.

Юристи не можуть надати вичерпних відповідей на запитання про причини такої диспропорції, оскільки законодавчі зміни приймаються депутатами, а не фахівцями права. Політика часто приваблює людей, які не завжди усвідомлюють наслідки своїх рішень. Це порівнюється з поведінкою метелика, який летить на вогонь, не маючи інстинкту самозбереження. Молоді політики, прагнучи до влади та медійності, можуть приймати рішення без урахування майбутніх наслідків, що може призвести до втрати довіри виборців або використання їхніх дій політичними опонентами.

Концепція справедливості у праві, яка передбачає рівність перед законом, пропорційність покарання, відновлення порушених прав та неупереджений судовий процес, на практиці часто виявляється ілюзорною. Принцип «всі громадяни рівні перед законом, але хтось – трохи рівніший» є універсальним явищем. Хоча це спостерігається у багатьох країнах, деякі українські закони викликають серйозні запитання навіть у самих юристів.

Читайте також: Реформа армії-2026: Нові Контракти, Мільйонні Виплати та Шлях до Демобілізації – Перші Підсумки та Проблеми