Рейдерство, відмивання грошей та застава за екс-міністра: як команда Мудрої та Микитася вивела 150 млн грн

Новини

22.08.2026 10:46 (Оновлено 22.08.2026 в 10:46)

Игорь Блохин, джерело: «Facenews»

Новини

Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) та Національне антикорупційне бюро (НАБУ) розкрили деталі масштабної операції "Forest Gump", в рамках якої, за їхніми даними, було відмито 150 мільйонів гривень. Ці кошти, ймовірно, були використані для внесення застави за колишнього міністра енергетики Германа Галущенка. У цій справі фігурують заступниця голови Офісу президента Ірина Мудра, екс-народний депутат Максим Микитась, а також керівництво Сенсбанку. Розслідування, назване "Фемда" – на честь богині правосуддя, розкриває механізми, за допомогою яких команда зазначених осіб нібито провернула рейдерське захоплення нерухомості в центрі Києва на сотні мільйонів гривень за кілька місяців до внесення застави за Галущенка.

19 серпня НАБУ і САП заявили про викриття злочинної організації, до якої, за їхньою версією, причетні заступниця голови Офісу президента, чинний та колишній народний депутат, а також керівництво Сенсбанку. Слідство стверджує, що ці особи легалізували 150 мільйонів гривень готівки, провівши їх через рахунки підставних фірм. Ці кошти були спрямовані на заставу для Германа Галущенка, якого випустили з-під варти наприкінці червня. У розслідуванні фігурують також чинний нардеп Вадим Столар та колишній нардеп Максим Микитась. За версією детективів, за кілька місяців до внесення застави за Галущенка, ця команда, за участю Ірини Мудрої та чиновників Мін'юсту, захопила два підприємства, активи яких оцінюються у понад 248 мільйонів гривень. Додатково, одному з підприємств належала земельна ділянка в центрі Києва вартістю понад 500 мільйонів гривень.

Механізми рейдерського захоплення та легалізації коштів

Схема, за твердженнями НАБУ, була технологічною. Організатори залучили хакерів, які видали себе за державних реєстраторів, щоб отримати доступ до реєстру юридичних осіб. Там вони внесли підроблені документи про зміну власників компаній. Для унеможливлення оскарження дій з боку законних власників, проти них заводилися фіктивні кримінальні провадження та накладався арешт на корпоративні права. Фінальну крапку в легалізації захоплення ставив Мін'юст: колегія з розгляду скарг визнала законним перехід права власності до підконтрольної особи. Паралельно, за версією НАБУ, було запущено механізм штучного банкрутства. Одна з компаній, пов'язаних із фінансовими структурами Микитася, подала позов про нібито борг майже у 259 мільйонів гривень, що призвело до ініціювання процедури банкрутства захопленого підприємства. За даними слідства, наближені до Микитася особи домовлялися з суддями та арбітражними керуючими, що призвело до заборони реєстраційних дій та відсторонення директора підприємства.

Схема не обмежилася одним об'єктом. У травні учасники спробували повторити подібне з іншою компанією, активи якої оцінили у 207 мільйонів гривень. За даними джерел "Економічної правди", Ірина Мудра особисто надала вказівку заступниці міністра юстиції Олені Ференс анулювати реєстрацію нерухомості законного власника та переоформити її на структуру, пов'язану з МКТС. Однак, Ференс та керівник офісу протидії рейдерству Ігор Поночовний відмовилися виконувати вказівку, розуміючи, що судове рішення було підроблене. За даними слідства, саме Мудра намагалася впливати на рішення Мін'юсту в інтересах Микитася. Гроші, зароблені на рейдерстві восени 2025 року, ймовірно, стали тими 150 мільйонами готівки, які відмивалися через підставні фірми та Сенсбанк для внесення застави за Галущенка.

Організована група також готувала незаконне позбавлення волі та викрадення людини для отримання контролю над іншим бізнесом, але цей злочин вдалося попередити. Фігурантам повідомили про підозри за статтями: привласнення майна шляхом зловживання службовим становищем, заволодіння майном через підроблені документи, підроблення документів та несанкціоноване втручання в роботу державних реєстрів.

Фігуранти справи та їхня роль

Максим Микитась, колишній найбільший забудовник Києва, вже неодноразово був у фокусі антикорупційних органів. Йому інкримінують заволодіння майном Нацгвардії, пропозицію хабаря меру Дніпра та заволодіння коштами Міноборони. Вадим Столар, чинний нардеп, який представляв заборонену ОПЗЖ, за версією слідства, фінансово забезпечував частину схеми. Ірина Мудра, заступниця керівника ОП, до цього обіймала посаду заступниці міністра юстиції та мала 20-річний досвід роботи в юридичному секторі державних банків. У Офісі президента вона відповідала за судову реформу та роботу над трибуналом щодо злочину агресії Росії проти України.

Запобіжні заходи та позиції сторін

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обрав для Максима Микитася запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у 30 мільйонів гривень, хоча прокурори САП просили 200 мільйонів. У разі внесення застави, йому буде заборонено виїжджати з Києва, відвідувати офіси компаній, що фігурують у розслідуванні, спілкуватися зі свідками та носити електронний браслет. Микитась заявив, що готовий співпрацювати зі слідством, назвавши справу політичною маніпуляцією. Прокурор САП зазначив, що Микитасю інкримінують 12 епізодів, кожен з яких, на думку обвинувачення, доведений. Сума застави у 200 мільйонів обґрунтовується власними активами Микитася, які оцінюються приблизно в півмільярда гривень. Ризик того, що Микитась продовжить впливати на суддів, є високим, зважаючи на зафіксовані розмови про надання неправомірної вигоди.

У матеріалах справи фігурують записи розмов, де, за даними слідства, Микитась та Мудра намагалися конспіруватися, знищували документи та користувалися зашифрованими месенджерами. Мудра, дізнавшись про можливі обшуки, висловлювала занепокоєння щодо схову ювелірних прикрас, документів та ключів від авто, а також необхідності "почистити" телефон і терміново продати майно. За версією слідства, 150 мільйонів гривень, внесені як застава за Галущенка, були відмиті через компанію, оформлену на колишнього адвоката Микитася, з використанням "беку-офісу" та фіктивних платежів. Гроші проходили через кілька банків, включаючи Сенсбанк, OTP Банк та ПУМБ. Слідство зафіксувало зустріч довіреної особи Микитася з головою правління Сенсбанку Олексієм Ступаком, де обговорювалося проведення коштів в обхід фінансового моніторингу. Голова наглядової ради банку Микола Гладищенко, за версією НАБУ, звітував Ірині Мудрій про надходження коштів, що, на думку слідства, підтверджує контроль згори. Уряд відсторонив Гладищенка, а Нацбанк визнав його невідповідним критеріям незалежності. Нацбанк також проводить позапланові перевірки Сенсбанку щодо можливого втручання у роботу автоматизованої системи.

Запобіжний захід для Ірини Мудрої обирали із залученням трьох адвокатів. Її захист наполягав на закритому засіданні та перенесенні через погане самопочуття. Сама Мудра заявила про свою відкритість до співпраці зі слідством та судом, наголошуючи на презумпції невинуватості. Прокурори просять взяти її під варту із заставою у 150 мільйонів гривень. ВАКС призначив наступне засідання на 24 серпня. Мудра також заявила, що підтримувала повернення повноважень НАБУ та САП, та була вражена тим, як інформація була подана антикорупційним органом до винесення рішення суду. Її адвокати стверджують, що прокурор не навів доказів участі Мудрої у злочинній організації.

Проблеми системи застави та законодавчі ініціативи

Керівник підрозділу детективів НАБУ Олександр Абакумов зазначив, що застава у справах НАБУ і САП нерідко перетворюється на елемент злочинної економіки. Компанії, які вносять застави за топпосадовців, часто не мають стосунку до підозрюваних, мають сумнівну діяльність і не можуть пояснити походження коштів. За такі послуги беруть комісію від 10 до 30%. Абакумов вважає, що спільники по злочину безкарно використовують кримінальні гроші для звільнення інших учасників. Законодавча ініціатива передбачає перевірку реального власника компанії-заставдавця, походження її грошей та зв'язку з підозрюваним до внесення застави. Якщо 150 мільйонів гривень за Галущенка будуть визнані коштами злочинного походження та конфісковані, сам Галущенко може повернутися до СІЗО.