Соціологія показує: влада Зеленського потрапила у пастку персоніфікованої відповідальності

Новини

22.08.2026 10:46 (Оновлено 22.08.2026 в 10:46)

Игорь Блохин, джерело: «Facenews»

Новини

Суспільні настрої в Україні вказують на зростання персоніфікованої відповідальності за корупцію, яка тепер посідає перше місце серед проблем, що шкодять країні, випередивши навіть війну. Такий висновок випливає з аналізу інтерв'ю провідних соціологів – Ігоря Гриніва (керівник соціологічної служби «Социс») та Володимира Грушецького (керівник КМІС), проведеного народним депутатом Ярославом Железняком. Ключовим викликом для чинної влади стає концентрація відповідальності на президенті, що є небезпечним трендом.

За результатами соціологічних досліджень, 57% українців покладають відповідальність за корупцію особисто на президента, тоді як раніше ця цифра становила близько 30%. Цю тенденцію підтверджують обидві провідні соціологічні служби. Така ситуація пояснюється повнотою влади, яку має чинна адміністрація: контроль над урядом, парламентом, силовими структурами та медіа. Це призводить до того, що суспільство сприймає президента як єдиного відповідального за всі негативні процеси в країні, ігноруючи парламентсько-президентський характер республіки.

Корупція як головна проблема та наслідки дій влади

На цьому тлі корупція вперше обігнала військові дії у списку проблем, що найбільше шкодять Україні (49% проти 45%). Це свідчить про гостре несприйняття суспільством ситуації, коли громадяни донатять копійки на потреби армії, тоді як у владних колах відбуваються привласнення мільярдів. Загострення уваги до цієї теми пов'язане з подіями навколо закону про НАБУ та спробами його дискредитації.

Аналітики зазначають, що будь-які дії влади, що не супроводжуються поясненнями та не враховують думку громадян, викликають наростаюче обурення. Нехтування запитами суспільства може призвести до посилення протестних настроїв. Люди вимагають, щоб їх почули, і якщо влада не реагує, це створює «пружину», яка може призвести до непередбачуваних наслідків.

Також спостерігається тенденція до «не висовуватися» серед представників влади, що, за словами соціологів, є діагнозом, а не стратегією. Відсутність сильних лідерів у команді президента та стратегія мовчання призводять до зниження його підтримки. Краще бути малопомітним, ніж активно діяти і ризикувати критикою.

Вибори, парламент та майбутнє України

Важливим викликом для влади є питання виборів під час війни. Соціологи висловлюють занепокоєння щодо «спокуси» влади провести вибори під себе, що може призвести до фальсифікацій та протистояння. Хоча вибори є «сезоном» для соціологів, їх проведення в умовах війни несе значні ризики.

Окремо наголошується на ролі парламенту. Зазначається, що в українській парламентсько-президентській республіці оновлення потребує насамперед Верховна Рада, а не лише президент. Відсутність суб'єктності парламенту, який сліпо виконує вказівки, є ключовою проблемою, що стримує розвиток країни.

«Найбільш важлива є аналіз не абсолютних цифр, а саме трендів, а саме змін. Важливі не тільки кількісні дослідження, коли ми опитуємо населення, а якісні дослідження, коли ми стараємося з'ясувати настрої, якщо ми стараємося з'ясувати емоцію. Ще раз, не дивіться на цифри, дивіться на тренди.» — Соціологи.

Завершуючи аналіз, соціологи закликають дивитися не на абсолютні цифри рейтингів, а на тренди. Тренд довіри до влади знижується, відповідальність концентрується, а «пружина» закручується. Кожен випадок, коли з українцями говорять «через коліна» або їх не чують, закінчується для влади погано. Наслідки таких дій, хоч і можуть бути відкладеними, завжди приходять.